Головна >> Історичні події >> Битва під Лоєвом

Битва під Лоєвом

Битва під Лоєвом

Битва під Лоєвом

31 липня 370 років тому
31 липня 1649 року під містом Лоєвом між військами запорізьких козаків і армією Великого Литовського Князівства відбулася знаменна битва, що практично вирішила хід військових подій Козацько-Польської війни, яка отримала в історичних часописах назву «Битва під Лоєвом».
В ході бою козацька армія Степана Подобайли і Михайла Кричевського була нищівно розбита урядовими військами польського гетьмана - литовського воєводи Януша Радзивілла і Вінсента Гонсевського. Завдяки стратегічному плану Радзивілла козацька армія була спритно поділена на сектори і розбита.
За місяць до Лоєвської битви, наприкінці червня 1649 року військо козаків, яке налічувало понад 7 тисяч осіб, під проводом Степана Подобайли взяло Лоєв під свій контроль. Козаки швидко освоїлися в місті, перетворивши його на свою основну базу і почавши поширювати владу «Війська Запорізького» на прилеглі території. На початку липня гетьман Радзивілл починає формувати армію такій же чисельністю, як і у Подобайли. Потім до них приєднується 15 тисяч душ добре підготовленої німецької піхоти, 2 тисячі панцерних козаків, більше тисячі драгунів, 1 тисяча гусарів і близько 1 тисячі гайдуків. Неймовірних розмірів військо починає просування до Лоєва. У «запорожців» практично не залишається шансів на виживання.
У той час Богдан Хмельницький дізнався про наближення до козаків біди і відправив на допомогу Подобайлу 10 тисяч своїх козаків під керуванням Михайла Кричевського. До двадцятих чисел липня нищівна армія поляків впритул підходить до Лоєва і зміцнюється на правому березі Дніпра. Козаки армії Подобайли розташовуються зліва. Радзивілл починає облогу міста, застосувавши артилерію по козацькому укріп району. До цього моменту Подобайло починає переправу через Дніпро, таким чином, майже 3 тисячі козаків потрапляють до рук литовського війська. Обидва штурми проти литовців провалилися.
На допомогу козакам поспішали місцеві селяни і козацький табір-вагенбург, однак, всі вони опиняються у хитрій пастці Радзивілла. Знищивши козацький табір, воїни Великого Князівства Литовського починають штурм козацьких позицій в лісі. Козаки стоять насмерть. Три потужних штурми поляків провалюються. На ніч Радзивілл відводить своїх людей для перегрупування і відпочинку в табір. Смертельно поранений Кричевський потрапляє в полон до поляків.
Наступного ранку литовська армія повертає собі контроль над Лоєвом. Однак переправа через Дніпро залишається під армією Подобайли, що не дає можливості подальшому просуванню поляків в сторону Києва. Радзивілл за свою перемогу був нагороджений особисто польським королем. Йому були подаровані Невельські і Себежські маєтки.

Усi історичні події



 Теги: Богдан Хмельницький, Київська Русь, Україна у середньовіччі


Схожі свята та події

У боротьбі за київський престол князь Святополк убив брата Гліба (1015)

через 11 днiв, у четвер, 5 вересня 5 вересня 1015 року у боротьбі за київський престол князь Святополк Володимирович (Святополк I Окаянний ) вбив свого рідного брата Гліба...

Гетьман України Іван Виговський уклав із Польщею Гадяцький договір (1658)

через 22 днi, у понеділок, 16 вересня 16 вересня 1658 року гетьманом України Іваном Виговським у місті Гадячі було укладено із Польщею Гадяцький договір.
Виговський шукав союзників, бо добре...

Битва під Городком

через 36 днiв, у понеділок, 30 вересня Битва під Городком, що відбулася 30 вересня 1655 року, вважається одним з найважливіших битв українсько-польської війни 1654-1667 років. Біля міста Городок...

Козацько-селянське військо під проводом Богдана Хмельницького розпочало облогу Львова (1648)

через 42 днi, у неділю, 6 жовтня 6 жовтня 1648 року козацько-селянським військом з видатним гетьманом України Богданом Хмельницьким на чолі розпочало облогу міста Львова.
Під час свого...

Коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (1253)

через 43 днi, у понеділок, 7 жовтня Восени, 7 жовтня 1253 року, в місті Дорогочинi, що розташоване на річці Західний Буг, відбулася коронація і помазання галицько-волинського князя Данила...

Дивiться також:

Запущено 1-й енергоблок Чорнобильської АЕС (1977)
27 серпня

27 серпня 1977 р. на Чорнобильській АЕС запустили в дію 1-й енергоблок. Всього до складу Чорнобильської АЕС входить шість енергоблоків. Комісію по проведенню та підготовці запуску 1-го енергоблоку було створено за наказом директора Чорнобильської АЕС 16 травня 1975 р. Надходження перших паливних збірок на склад свіжого палива почалось вже на початку жовтня 1975 р. 23 листопада 1975 р. директор...

Румунія оголосила війну Австро-Угорщині (1916)
27 серпня

Під час Першої світової війни позиція Румунії спочатку була нейтральною, але пізніше, під впливом успішних перемог російської армії, вона перейшла на сторону Антанти. 17 серпня 1916 року між чотирма державами Антанти та Румунією було укладено договір, за яким Румунія брала на себе зобов`язання про оголошення війни Австро-Угорщини. За це Румунії були обіцяні частина Буковини, Банат і...

У Донецьку відкрито пам`ятник Сергію Бубці (1999)
29 серпня

29 серпня 1999 року було відкрито прижиттєвий пам`ятник легкоатлету Сергію Назаровичу Бубці. Пам`ятник видатному стрибуну з жердиною було встановлено у Донецьку, в Київському районі, біля регіонального спорткомплексу «Олімпійський». Пам`ятник є символом та гордістю за досягнення донецького спорту. Авторами пам`ятника Сергію Бубці є архітектор Володимир Степанович Бучек та скульптор Ясиненко...

В Україні заборонена Комуністична партія (1991)
30 серпня

30 серпня 1991 року в Україні постановою Верховної Ради була заборонена Комуністична партія. Припинення діяльності партії та її заборону було прийнято у зв’язку з причетністю Комуністичної партії України до «серпневого путчу». Комуністична партія України (скорочено − КПУ) є найстарішою партією з усіх партій сучасної України. До її заборони у 1991 році вона була однією з самих більших...

Запущено перший український науково-дослідницький супутник «Січ-1» (1995)
31 серпня

31 серпня 1995 року на навколоземну орбіту було запущено перший український штучний науково-дослідницький супутник «Січ-1». Запуск було проведено за допомогою ракети-носія «Циклон-3» з російського космодрому «Плесецьк» разом з чилійським супутником зв`язку під назвою «Фасат Альфа». Однак, сталося аварійне розведення супутників, що призвело до неможливості подальшої експлуатації супутника зв`язку...