Головна >> Історичні події >> «Мертві душі»

Гоголь спалив рукопис другого тому «Мертвих душ» (1852)

Микола Гоголь

Микола Гоголь

11 лютого 167 років тому
11 лютого 1852 р. Микола Гоголь у присутності свого слуги Семена спалив чистовий рукопис другого тому свого твору «Мертві душі». В результаті, до наших днів дійшли тільки чернетки окремих розділів другої частини твору. Ідея «Мертвих душ» виникла у Гоголя завдяки О. Пушкіну. Саме він розповів письменнику історію про містечко Бендери у Бессарабії - Пушкін перебував там у засланні, - де на початку ХІХ ст. не було зареєстровано жодного випадку смерті. Взявши за документальну основу цей випадок, у 1835 р. Гоголь розпочав роботу. Спочатку твір задумувався як трьохтомне видання. Вже у травні 1842 р. вийшов перший том під назвою «Пригоди Чічікова, або Мертві душі, поема М. В. Гоголя». У ній автор розповідає про колезького радника у минулому, а нині – поміщика Павла Чічікова. Приїжджаючи до міста NN, він намагається завоювати довіру його жителів, аби ті переписали на нього своїх померлих селян. В образах місцевих поміщиків Гоголь дуже влучно зобразив російські суспільні хвороби і різні соціальні типи країни. Окрім того, за задумом Гоголя, перший том мав змалювати минуле Росії, другий – теперішній, а третій – майбутнє. Проте на початку 1845 р. Гоголь впадає у душевну кризу і влітку того ж року спалює перший рукопис другого тому. На той момент він вважав, що йому не вдається досить влучно показати шлях Росії до ідеалу. Але вже 1 січня 1952 р. Гоголь повідомив, що робота над другою частиною повністю закінчена. Проте через кілька днів хвороба знову загострюється, і в ніч з 11 на 12 лютого Гоголь спалює рукопис. Через 10 днів 21 лютого 1952 р. Микола Гоголь помер. Лише у 1855 р. були опубліковані 5 знайдених розділів другого тому, які відносяться до різних чернеткових варіантів твору. Над третім томом автор так і не розпочав роботу. Одразу після виходу першої частини «Мертвих душ» книгу почали перекладати на інші мови, за її мотивами були зняті художні фільми та поставлені вистави у провідних театрах Росії.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя, Книгодрукування


Схожі свята та події

Відкрито пам`ятник Роксолані (1999)

через 6 днiв, у четвер, 24 жовтня 24 жовтня 1999 року в Івано-Франківську було відкрито пам`ятник землячці Роксолані, коханій дружині турецького султана Сулеймана I Пишного.
Роксолана...

Cтворено Спілку радянських художників України (1938)

через 9 днiв, у неділю, 27 жовтня 27 жовтня 1938 року, на І з`їзді художників УРСР, було створено Спілку радянських художників України (скорочено −СРХУ). Спілка радянських художників...

У Львові розпочався «Собор руських учених» (1848 )

через 13 днiв, у середу, 30 жовтня 30 жовтня 1848 року у славнозвісному місті Львів відбувся перший з’їзд українських діячів культури та науки, який отримав назву «Собор руських учених». Це...

Дебютував український рок-гурт «Воплі Відоплясова» («ВВ») (1987)

через 13 днiв, у середу, 30 жовтня 30 жовтня 1987 року у столиці України Києві дебютував український рок-гурт «Воплі Відоплясова», солістом якого від початку і до тепер є музикант і шоумен Олег...

Почав працювати Київський професійний телевізійний центр (1951)

через 20 днiв, у середу, 6 листопада З введенням телебачення в Україні почався новий виток історії. В ефір був випущений фільм патріотичного змісту «Велика заграва». А днем ​​пізніше...

Дивiться також:

Споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (1113)
17 жовтня

17 жовтня 1113 року було закінчено спорудження Києво-Михайлівського Золотоверхого собору. Цей монастир будувався протягом 1108-1113 років на базі Михайлівського Золотоверхого собору Святополком Ізяславичем, князем міста Києва, який був онуком Ярослава Мудрого. Деякі з істориків припускають, що цілком можливою причиною, яка могла б спонукати князя побудувати монастир, була зовсім недавня...

Журавенський договір
17 жовтня

17 жовтня 1676 року між Річчю Посполитою і Османською імперією в Журавно (сучасна Львівська область) був підписаний мирний Журавенський договір. Ця подія стала завершальним етапом Польсько-турецької війни 1672-1676 років. Згідно з цією угодою, скасовувалося положення Бучацького миру, який передбачав виплату данини Річчю Посполитою Османській імперії. Однією з умов була передача татарам...

Україна вступила до Ради Європи (1995)
18 жовтня

Восени, 18 жовтня 1995 р., Україна вступила до Ради Європи. Рада Європи є міжнародною організацією 47-ми держав-членів у європейському просторі. Членство у Раді Європи завжди відкрите для усіх держав Європи, якими гарантуються основні свободи для громадян своєї держави та права людини і визнається принцип верховенства права. Одним із самих великих успіхів Ради Європи є Конвенція про захист...

Утворено Українську Національну Раду (1918)
18 жовтня

Восени, 18 жовтня 1918 року, у місті Львові було утворено Українську Національну Раду Західної Української Народної Республіки (УНРаду). Метою створення УНРади було здійснення права на самовизначення українських земель у Австро-Угорській імперії. До складу Української Національної Ради увійшли усі українські депутати Палати Панів та австрійського Парламенту та українські члени буковинського та...

Почалося масове вивезення українців до Сибіру (1947)
19 жовтня

19 жовтня 1947 року почалося масове вивезення українців до Сибіру. Слід сказати, що у період з 1944 року по 1945 рік між радянськими військами та Українською повстанською армією щодня у Західній Україні відбувалося до 500 сутичок. Після того, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, московське керівництво зосередилося на боротьбі із повстанським рухом. Протягом січня-квітня 1946 року наслідками...