Головна >> Історичні події >> «Мертві душі»

Гоголь спалив рукопис другого тому «Мертвих душ» (1852)

Микола Гоголь

Микола Гоголь

11 лютого 167 років тому
11 лютого 1852 р. Микола Гоголь у присутності свого слуги Семена спалив чистовий рукопис другого тому свого твору «Мертві душі». В результаті, до наших днів дійшли тільки чернетки окремих розділів другої частини твору. Ідея «Мертвих душ» виникла у Гоголя завдяки О. Пушкіну. Саме він розповів письменнику історію про містечко Бендери у Бессарабії - Пушкін перебував там у засланні, - де на початку ХІХ ст. не було зареєстровано жодного випадку смерті. Взявши за документальну основу цей випадок, у 1835 р. Гоголь розпочав роботу. Спочатку твір задумувався як трьохтомне видання. Вже у травні 1842 р. вийшов перший том під назвою «Пригоди Чічікова, або Мертві душі, поема М. В. Гоголя». У ній автор розповідає про колезького радника у минулому, а нині – поміщика Павла Чічікова. Приїжджаючи до міста NN, він намагається завоювати довіру його жителів, аби ті переписали на нього своїх померлих селян. В образах місцевих поміщиків Гоголь дуже влучно зобразив російські суспільні хвороби і різні соціальні типи країни. Окрім того, за задумом Гоголя, перший том мав змалювати минуле Росії, другий – теперішній, а третій – майбутнє. Проте на початку 1845 р. Гоголь впадає у душевну кризу і влітку того ж року спалює перший рукопис другого тому. На той момент він вважав, що йому не вдається досить влучно показати шлях Росії до ідеалу. Але вже 1 січня 1952 р. Гоголь повідомив, що робота над другою частиною повністю закінчена. Проте через кілька днів хвороба знову загострюється, і в ніч з 11 на 12 лютого Гоголь спалює рукопис. Через 10 днів 21 лютого 1952 р. Микола Гоголь помер. Лише у 1855 р. були опубліковані 5 знайдених розділів другого тому, які відносяться до різних чернеткових варіантів твору. Над третім томом автор так і не розпочав роботу. Одразу після виходу першої частини «Мертвих душ» книгу почали перекладати на інші мови, за її мотивами були зняті художні фільми та поставлені вистави у провідних театрах Росії.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя, Книгодрукування


Схожі свята та події

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

через 14 днiв, у вівторок, 7 травня Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими...

Відновлено в еміграції Спілку української молоді (1946)

через 86 днiв, у четвер, 18 липня У 1946 році, влітку, 18 липня, відбулася дуже значуща для нашої держави України історична подія: відновлення в еміграції Спілки української молоді (скорочено...

У Києві відкрито пам`ятник Богдану Хмельницькому (1888 року)

через 91 день, у вівторок, 23 липня 23 липня 1888 року в столиці нашої держави України, місті Києві, на Софійській площі, було відкрито і святково освячено пам`ятник славнозвісному гетьману...

День заснування Українського товариства допомоги Батьківщині в Канаді

через 94 днi, у п`ятницю, 26 липня 26 липня 1941 року в Канаді було засновано Українське товариство допомоги Батьківщині (скорочено - УОПБ). Згодом, в 1946 році, воно стало носити іншу назву -...

Було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові (1895)

через 98 днiв, у вівторок, 30 липня 30 липня 1895 року у місті Львові було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка. Вже на початку 20 століття цей музей займав 14 кімнат, в яких...

Дивiться також:

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...