Головна >> Знамениті українці >> Ірина Сеник^

Ірина Сеник (1926)

Ірина Сеник

Ірина Сеник

народилась 8 червня 92 роки тому
8 червня 1926 року у Львові в родині колишнього січового стрільця Михайла Сеника народилася дочка Ірина, – майбутня українська поетеса, дисидент, член Української Гельсінської групи.
З раннього віку Ірина виявляла велику цікавість до літератури, багато читала, почала писати власні вірші в 9 років. Вона отримала середню освіту в народній «Рідній Школі» імені Короля Данила. Це була приватна жіноча гімназія від Українського педагогічного товариства.
З 1939 року Ірина Сеник - активний член Юнацтва Українських Націоналістів, а з 1941 року вона вступає в ОУН. Працювала в крайовому відділі пропаганди під керівництвом митрополита Андрія Шептицького. У 1944 році стає студенткою Львівського університету факультету іноземних мов за фахом англійська філологія.
Після війни в 1945 році Сеник заарештовують за звинуваченням у зв`язках з Українською Повстанською Армією. Після тривалих допитів, які продовжувалися майже рік, засуджується на десять років перебування в концтаборі суворого режиму і довічне заслання без права зустрічей та листування з родичами. Але, навіть опинившись в таборі, Ірина продовжує писати вірші на шматочках паперу, який тут дістати неможливо. Вона не здається, не падає духом. На клаптиках простирадла і дрантя вона вишиває мініатюри на релігійну тематику.
У 1956 році закінчується перебування Ірини Сеник в таборі, і починається глибоке заслання в сибірський Анжеро-Судженськ. Після табору вона отримує другу групу інвалідності, і відправка в сибірський клімат тільки доб`є її. Але Сеник не здається. Тут вона з відзнакою закінчує медичні курси. Працює медсестрою. А у 1968 році опиняється на волі через інвалідність і повертається в Україну. Їй довелося зупинитися в Івано-Франківську, так як до Львова в`їзд їй було заборонено.
В Івано-Франківську Сеник працює медсестрою з ув`язненими в тубдиспансері. Доля зводить її з В`ячеславом Чорноволом, Валентином Морозом та іншими активістами народного руху. У 1969 році Ірина Сеник ставить свій підпис під листом Голові Президії Верховної Ради УРСР проти практики засудження в ув`язненні. Це був резонансний документ, що сколихнув суспільство. Його озвучили на радіостанції «Свобода» і опублікували в «Українському віснику».
Органи безпеки не змусили себе чекати і на цей раз. Ірину Сеник знову заарештовують. Суд виносить жорсткий вирок - 6 років тюремного ув`язнення і 5 років заслання. Ув’язнення відбувала з Надією Світличною, Оксаною Попович, Стефанією Шабатурою, Іриною Калинець, Катериною Зарицькою в Мордовії. У 1978 році Ірину Сеник етапують на заслання на 5 років в Казахстан. Тут, в 1979 році, вона стає членом Гельсінської Групи. В цьому ж році Ірина Сеник, Ніна Строката і Оксана Мешко оприлюднюють документ під назвою «Ляментація», в якому засуджується фабрикація справ проти українських дисидентів.
У 1983 році Сеник виходить на свободу і повертається в Україну, де їй дозволено оселитися в Бориславі. Тут вона знайомиться з Василем Дейком, також колишнім політичним в`язнем і виходить за нього заміж.
Після розвалу СРСР і прийняття акта незалежності України у 1991 році президент Леонід Кравчук реабілітує Ірину Сеник. Незважаючи на погіршення свого підірваного таборами здоров`я, вона продовжує активно працювати і бере участь в становленні української державності. Сеник очолює місцеве відділення Союзу Українок, стає членом Ліги Українських Жінок, очолює міську організацію Конгресу Українських Націоналістів.
Останні роки життя Ірина Сеник була повністю прикута до ліжка. 25 жовтня 2009 року вона вмирає. Похована Ірина Михайлівна Сеник у відділі Дисидентів на Личаківському цвинтарі у Львові.
Ірина Михайлівна залишила велику творчу спадщину майбутнім поколінням. Її поезії перекладаються різними мовами і знаходять свого читача не тільки в Європі. Українська діаспора США і Канади активно перевидає збірки поетеси мовою оригіналу. Це «Біла айстра любові», «Загартована юність», «У нас одна Україна», «Метелики спогадів» і багато інших.
За кілька років до смерті Ірина Сеник була нагороджена орденом «За мужність» I ступеню та орденом княгині Ольги III ступеню.

Усi знамениті українці



 Теги: письменники і поети, державні діячі, громадські діячі, дісіденти

Схожі свята та події

Григорій Сковорода

пiслязавтра, у четвер, 22 листопада 22 листопада 1722 року в с. Чорнухи Полтавської області народився перший український філософ і талановитий поет – Григорій Савич Сковорода. Юнак проходив...

Володимир Куєвда

пiслязавтра, у четвер, 22 листопада 22 листопада 1944 року в селі Засупоївка Київської області в сім’ї Терентія Івановича та Євгенії Михайлівни Куєвд народився син Володимир, видатний український...

Марія Башкірцева^

через 3 днi, у суботу, 24 листопада 24 листопада 1858 року в Гайворонцях Полтавської області в родині місцевого дворянина Костянтина Башкірцева і Марії Бабаніної народилася дочка Марія, знаменита...

Олекса Стороженко

через 3 днi, у суботу, 24 листопада 24 листопада 1806 року в селі Лисогори Чернігівської області в сім’ї дрібного поміщика, відставного армійського офіцера Петра Стороженка народився син Олекса,...

Іван Нечуй-Левицький

через 4 днi, у неділю, 25 листопада 25 листопада 1838 року в селі Стеблів Черкаської області в сім`ї священика народився майбутній український письменник і публіцист Іван Семенович...

Дивiться також:

Григорій Сковорода (1722)
22 листопада

22 листопада 1722 року в с. Чорнухи Полтавської області народився перший український філософ і талановитий поет – Григорій Савич Сковорода. Юнак проходив навчання в Києво-Могилянській академії, де мав можливість познайомитися з різними предметами: риторикою, музикою, іноземними мовами. Паралельно з навчанням Григорій підробляв у хорі. Григорій Сковорода багато подорожував, отримував нові...

Володимир Куєвда (1944)
22 листопада

22 листопада 1944 року в селі Засупоївка Київської області в сім’ї Терентія Івановича та Євгенії Михайлівни Куєвд народився син Володимир, видатний український етнограф, етнопсихолог, педагог і громадський діяч. Володимир Куєвда займався дослідженнями феномена історичної пам`яті. Батьки Володимира Куєвди доклали всіх зусиль, щоб син отримав гідну освіту. Він закінчив філологічний факультет...

Олександр Івченко (1903)
23 листопада

Олександр Георгійович Івченко народився 23 листопада 1903 року в м. Великий Токмак Запорізької області. Захистивши диплом Харківського механіко-машинобудівного інституту в 1935 році, Олександр отримав направлення на моторобудівний завод ім. Баранова. Працював над створенням і удосконаленням двигуна М-88 для винищувачів І-180. Пізніше отримав посаду головного конструктора заводу. Із початком війни...

Віктор Косенко (1896)
23 листопада

23 листопада 1896 року в Петербурзі з`явився на світ майбутній український композитор, піаніст і педагог Віктор Степанович Косенко. У 1918 році після закінчення Петроградської консерваторії по класах композиції і фортепіано Віктор Косенко переїжджає до Житомира, де його приймають на роботу викладачем Музичного технікуму, який він незабаром очолив. У 1938 році училище називають його ім`ям. З...

Параска Власенко (1900)
23 листопада

23 листопада 1900 року в селі Скопці (сучасній Веселинівці) Київської області в бідній багатодітній сім`ї Івана Власенка народилася дочка Параска, майбутній український майстер народного декоративного розпису. Єдиною радістю у дітей Власенків було вишивання. У 1910 році в Скопцях організували килимову майстерню, яку очолила видатна художниця Євгенія Прибильська. Параска була прийнята в...