Головна >> Знамениті українці >> Ірина Сеник^

Ірина Сеник (1926)

Ірина Сеник

Ірина Сеник

народилась 8 червня 93 роки тому
8 червня 1926 року у Львові в родині колишнього січового стрільця Михайла Сеника народилася дочка Ірина, – майбутня українська поетеса, дисидент, член Української Гельсінської групи.
З раннього віку Ірина виявляла велику цікавість до літератури, багато читала, почала писати власні вірші в 9 років. Вона отримала середню освіту в народній «Рідній Школі» імені Короля Данила. Це була приватна жіноча гімназія від Українського педагогічного товариства.
З 1939 року Ірина Сеник - активний член Юнацтва Українських Націоналістів, а з 1941 року вона вступає в ОУН. Працювала в крайовому відділі пропаганди під керівництвом митрополита Андрія Шептицького. У 1944 році стає студенткою Львівського університету факультету іноземних мов за фахом англійська філологія.
Після війни в 1945 році Сеник заарештовують за звинуваченням у зв`язках з Українською Повстанською Армією. Після тривалих допитів, які продовжувалися майже рік, засуджується на десять років перебування в концтаборі суворого режиму і довічне заслання без права зустрічей та листування з родичами. Але, навіть опинившись в таборі, Ірина продовжує писати вірші на шматочках паперу, який тут дістати неможливо. Вона не здається, не падає духом. На клаптиках простирадла і дрантя вона вишиває мініатюри на релігійну тематику.
У 1956 році закінчується перебування Ірини Сеник в таборі, і починається глибоке заслання в сибірський Анжеро-Судженськ. Після табору вона отримує другу групу інвалідності, і відправка в сибірський клімат тільки доб`є її. Але Сеник не здається. Тут вона з відзнакою закінчує медичні курси. Працює медсестрою. А у 1968 році опиняється на волі через інвалідність і повертається в Україну. Їй довелося зупинитися в Івано-Франківську, так як до Львова в`їзд їй було заборонено.
В Івано-Франківську Сеник працює медсестрою з ув`язненими в тубдиспансері. Доля зводить її з В`ячеславом Чорноволом, Валентином Морозом та іншими активістами народного руху. У 1969 році Ірина Сеник ставить свій підпис під листом Голові Президії Верховної Ради УРСР проти практики засудження в ув`язненні. Це був резонансний документ, що сколихнув суспільство. Його озвучили на радіостанції «Свобода» і опублікували в «Українському віснику».
Органи безпеки не змусили себе чекати і на цей раз. Ірину Сеник знову заарештовують. Суд виносить жорсткий вирок - 6 років тюремного ув`язнення і 5 років заслання. Ув’язнення відбувала з Надією Світличною, Оксаною Попович, Стефанією Шабатурою, Іриною Калинець, Катериною Зарицькою в Мордовії. У 1978 році Ірину Сеник етапують на заслання на 5 років в Казахстан. Тут, в 1979 році, вона стає членом Гельсінської Групи. В цьому ж році Ірина Сеник, Ніна Строката і Оксана Мешко оприлюднюють документ під назвою «Ляментація», в якому засуджується фабрикація справ проти українських дисидентів.
У 1983 році Сеник виходить на свободу і повертається в Україну, де їй дозволено оселитися в Бориславі. Тут вона знайомиться з Василем Дейком, також колишнім політичним в`язнем і виходить за нього заміж.
Після розвалу СРСР і прийняття акта незалежності України у 1991 році президент Леонід Кравчук реабілітує Ірину Сеник. Незважаючи на погіршення свого підірваного таборами здоров`я, вона продовжує активно працювати і бере участь в становленні української державності. Сеник очолює місцеве відділення Союзу Українок, стає членом Ліги Українських Жінок, очолює міську організацію Конгресу Українських Націоналістів.
Останні роки життя Ірина Сеник була повністю прикута до ліжка. 25 жовтня 2009 року вона вмирає. Похована Ірина Михайлівна Сеник у відділі Дисидентів на Личаківському цвинтарі у Львові.
Ірина Михайлівна залишила велику творчу спадщину майбутнім поколінням. Її поезії перекладаються різними мовами і знаходять свого читача не тільки в Європі. Українська діаспора США і Канади активно перевидає збірки поетеси мовою оригіналу. Це «Біла айстра любові», «Загартована юність», «У нас одна Україна», «Метелики спогадів» і багато інших.
За кілька років до смерті Ірина Сеник була нагороджена орденом «За мужність» I ступеню та орденом княгині Ольги III ступеню.

Усi знамениті українці



 Теги: письменники і поети, державні діячі, громадські діячі, дісіденти


Схожі свята та події

Борис Грінченко

завтра, у понеділок, 9 грудня У своїй діяльності майбутній поет і літературний критик проповідував ідеали правди, свободи, освіти і патріотизму українського народу.
Борис Грінченко...

Василь Романюк

завтра, у понеділок, 9 грудня 9 грудня 1925 року в селі Химчин Станіславського воєводства Польської Республіки (нинішній Івано-Франківської області) в греко-католицькій сім’ї народився...

Ірина Невицька^

пiслязавтра, у вівторок, 10 грудня Перу Ірини Невицької (псевд. Анна Гірняк, Анна Новак) належать байки, драматичні твори, вірші, а також публіцистичні нариси. Її суспільно-політична діяльність...

Андрій Яковлів

через 2 днi, у середу, 11 грудня Життя і діяльність Андрія Івановича Яковліва були пов`язані з наукою і дипломатією. Його участь у державних перетвореннях дозволила добитися визнання...

Микола Чубатий

через 2 днi, у середу, 11 грудня 11 грудня 1889 року у Тернополі з`явився на світ Микола Дмитрович Чубатий, видатний історик української церкви і права, педагог, публіцист, громадський і...

Дивiться також:

Борис Грінченко (1863)
9 грудня

У своїй діяльності майбутній поет і літературний критик проповідував ідеали правди, свободи, освіти і патріотизму українського народу. Борис Грінченко народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії в дрібнопомісній дворянській родині. Вже в 5 років він навчився читати і писати. А завдяки великій бібліотеці, що знаходилась в рідній домівці, познайомився з творами великих світових і...

Василь Романюк (1925)
9 грудня

9 грудня 1925 року в селі Химчин Станіславського воєводства Польської Республіки (нинішній Івано-Франківської області) в греко-католицькій сім’ї народився Василь Омелянович Романюк, український релігійний діяч, єпископ Української Православної Церкви Київського Патріархату, з 1993 по 1995 роки Патріарх Київський і всієї Русі - України - Володимир. З юного віку Романюк піддавався...

Ірина Невицька (1886)
10 грудня

Перу Ірини Невицької (псевд. Анна Гірняк, Анна Новак) належать байки, драматичні твори, вірші, а також публіцистичні нариси. Її суспільно-політична діяльність сприяла національному піднесенню закарпатського народу. Ірина Невицька (в дівоцтві Бурик) народилася в словацькому селі Збуцка Біла в українській інтелігентній родині. Вихована в дусі любові і шанування до української історії та...

Андрій Яковлів (1872)
11 грудня

Життя і діяльність Андрія Івановича Яковліва були пов`язані з наукою і дипломатією. Його участь у державних перетвореннях дозволила добитися визнання Української Народної Республіки, як держави. Андрій Яковлів народився в Чигирині в родині дрібного чиновника. Любив вчитися і пізнавати нове. Крім Київської духовної семінарії закінчив Дерптський університет. У число його інтересів входила...

Микола Чубатий (1889)
11 грудня

11 грудня 1889 року у Тернополі з`явився на світ Микола Дмитрович Чубатий, видатний історик української церкви і права, педагог, публіцист, громадський і католицький діяч. У 1909 році після закінчення Тернопільської гімназії Микола Чубатий поступає до Львівської духовної семінарії, яку закінчує в 1913 році. Доля зводить молодого студента з Михайлом Грушевським і Освальдом Бальцером. У 1917...