Головна >> Знамениті українці >> Ірина Жиленко^

Ірина Жиленко (1941)

Ірина Жиленко

Ірина Жиленко

народилась 28 квітня 80 років тому
28 квітня 1941 року в Києві народилася Іраїда (Ірина) Володимирівна Жиленко, майбутня українська поетеса, дитяча письменниця, журналіст, мемуарист, громадсько-культурний діяч, активний учасник антиколоніального руху шістдесятників, дисидент. Однодумець Івана Дзюби, Опанаса Заливахи, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Михайлини Коцюбинської.
Дитинство Іраїди Жиленко випало на важкі воєнні та повоєнні роки. На час війни батьки вивозять маленьку Іраїду з Києва до Звенигороду Черкаської області. Тут, у своїх родичів, вона залишається і після війни. Дівчинка з раннього віку починає писати вірші. Перший осмислений вірш з`являється в 8 років.
У 1964 році Ірина закінчує Київський Державний Університет імені Тараса Шевченка. Вона мешкає в Києві, працює в редакціях регіональних газет і журналів. У 1965 році відбувся дебют молодої поетеси. У світ виходить збірка поезій «Соло на сольфе». Відразу після виходу збірки починається тривала дискусія в літературних колах, дещо просочується в пресу. Думки критиків неоднозначні, деякі навіть діаметрально протилежні. Однак усі дають дуже високу оцінку творчому потенціалу Ірини Жиленко.
Творчий союз з українським письменником Володимиром Дроздом переходить в сімейний. Під тиском навколишньої радянської дійсності Ірина змушена виконувати вимоги того часу – у 1981 році вона стає членом комуністичної партії УРСР.
Крім поезії Ірина Жиленко є автором безлічі повістей і віршів для дітей. Її перу належать такі твори: «Двічі по два дорівнює кульбабі», «Новорічна історія про двері, яких немає, і про те, як корисно іноді помилятися номером», «Дозрівають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома» .
Основна тема творчості Ірини Жиленко - це домашній сад, любов, сімейні цінності. Нажаль, реалії епохи соціалізму не залишали можливості українським поетам розкриватися на повну силу. Саме з цієї причини багато творчих людей писали «в стіл». Ірина Жиленко не могла говорити в повний голос.
Після розвалу Радянського Союзу Ірина Жиленко приступає до написання своїх спогадів і епістолярій. У 1997 році в журналі «Сучасність» виходить серія публікацій зі спогадами і листами Ірини Жиленко під загальною назвою «Homo Feriens», що в перекладі з латинської означає «Людина святкує». Твори української письменниці починають активно публікувати за межами України. Вона удостоєна Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також Літературної премії імені Володимира Сосюри.
3 серпня 2013 року Ірина Жиленко померла в Києві, так і не встигнувши надихатися довгоочікуваною свободою. Тіло письменниці після відспівування було піддано кремації, а урна із прахом похована на Байковому цвинтарі поруч з могилою чоловіка.

Усi знамениті українці



 Теги: письменники і поети, державні діячі, громадські діячі, дісіденти


Схожі свята та події

Юліян Каменецький

через 2 днi, у суботу, 4 грудня 4 грудня 1892 року в селищі Маріямпіль Івано-Франківської області в інтелігентній релігійній сім`ї Каменецьких народився син Юліян, видатний галичанин,...

Григір Тютюнник

через 3 днi, у неділю, 5 грудня 5 грудня 1931 року в селі Шилівка Полтавської області в простій сільській родині народився Григір Михайлович Тютюнник, майбутній український...

Катерина Матейко^

через 4 днi, у понеділок, 6 грудня 6 грудня 1910 року в селі Поздяч біля Перемишля (колишня територія Польщі) народилася Матейко Катерина Іванівна, майбутній український вчений, етнограф,...

Микола Вороний

через 4 днi, у понеділок, 6 грудня 6 грудня 1871 року в одному з поселень сучасної Дніпропетровщини в сім`ї ремісника народився Микола Кіндратович Вороний, видатний український...

Павло Гнідич

через 6 днiв, у середу, 8 грудня 8 грудня 1884 року в Полтаві в бідній дворянській родині Олександра Гнідича народився син Павло, український фольклорист, етнограф, історик української...

Дивiться також:

Михайло Кошкін (1898)
3 грудня

Відомий український конструктор – танкобудівник, Михайло Ілліч Кошкін, народився 3 грудня 1898 року в с. Бринчаги Ярославської губернії. Рано залишившись без батька, був змушений їхати на заробітки до Москви, звідки через деякий час був призваний на службу в царську армію. У 1921 році юнака відправили вчитися в Комуністичний університет ім. Свердлова. У період з 1929 р. по 1935 р. Кошкін –...

Юліян Каменецький (1892)
4 грудня

4 грудня 1892 року в селищі Маріямпіль Івано-Франківської області в інтелігентній релігійній сім`ї Каменецьких народився син Юліян, видатний галичанин, пластун, педагог, український громадський діяч. Юліян Каменецький вивчився на вчителя гімназії. Два його брата пішли по стопах батька, греко-католицького священика. У 1913 році Юліян став студентом Львівського університету за спеціальністю...

Григір Тютюнник (1931)
5 грудня

5 грудня 1931 року в селі Шилівка Полтавської області в простій сільській родині народився Григір Михайлович Тютюнник, майбутній український письменник-прозаїк. Батьки Григора працювали в колгоспі - батько був теслею, матері доводилося виконувати підсобні роботи. З початком сталінських репресій в 1937 році батька Григора заарештовує НКВД і відправляє в сибірські табори, де він знаходить свою...

Михайло Дерегус (1904)
5 грудня

5 грудня 1904 року в селі Веселе Харківської області народився Михайло Гордійович Дерегус, майбутній український графік і живописець. З 1923 по 1930 роки Михайло Дерегус здобув освіту в Харківському художньому інституті. Після отримання диплома залишився в рідному вузі, де працював викладачем. Художник Дерегус отримав визнання своїх вчителів і з 1955 по 1962 роки очолював правління Спілки...

Микола Амосов (1913)
6 грудня

6 грудня 1913 року в с. Ольхово (тепер Вологодської області) народився Микола Михайлович Амосов. Після закінчення школи вступив до механічного технікуму. У 1935 році стає студентом Архангельського медичного інституту. До початку війни працював хірургом в Череповці. Пізніше був призначений головним хірургом у Польовий пересувний госпіталь. Із 1952 року Микола Михайлович проживає в Києві, де...