Головна >> Історичні події >> Люблінська унія

Люблінська унія

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

1 липня 450 років тому
1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і Підляшшя.
Початок об`єднання двох великих країн поклала Кревська унія від 1385 року. Тоді була поставлена мета спільними зусиллями давати відсіч нападкам лицарів-хрестоносців. З другої половини XV століття у європейських земель з`являється новий ворог - Московське князівство, яке починає претендувати на території Польщі, України та Литви. 1 липня 1569 року посли Великого Князівства Литовського і депутати польського сейму зустрілися в Любліні та підписали унію. З цього моменту Річ Посполита стає найпотужнішою європейською державою. З 1618 року після перемоги над Московією до Польщі приєдналося Чернігівське воєводство.
В середині XV століття Річ Посполита була найвпливовішою країною Європи. Українські землі складали її найбільшу частину, і за чисельністю населення, і за розміром територій. За статистикою, на той час дуже приблизною, населення всієї Речі Посполитої становило близько 7,5 мільйонів чоловік. З них в Україні проживало близько 2 мільйонів, що в процентному співвідношенні становить близько 28%. Загальна площа тодішньої Польщі займала 815 тисяч квадратних кілометрів.
Після підписання Люблінської унії й передачі 6 українських воєводств Речі Посполитій в Україні було практично знищено адміністративний поділ на давньоруські князівства. Польські землі були щільно заселені. В середньому на 1 квадратний кілометр припадало 22 людини. На українських землях щільність населення не перевищувала 7 осіб на 1 квадратний кілометр. Київське воєводство вважалося найбільш безлюдним.
У період розквіту правління литовського князя Вітаутаса, що прийшовся на першу половину XV століття, завдяки розширенню меж Великого Князівства Литовського до узбережжя Чорного моря, українці отримали надійний захист від нападів варварів. Князь побудував укріплення з дикого каменю до самого півдня України. Однак Кримське ханство своїми наступами з чорноморського узбережжя почало тіснити корінних українців в північні регіони країни. Рятуючись від настирливих татар, селяни залишали свої оселі та поступово заселяли північ. До кінця XV століття на третині південній території України не залишилося жодного осілого мешканця.
Після підписання Люблінської унії в 1570 році Велике Князівство Литовське було втягнуто в виснажливу війну з Московією. Країна убожіє, поступово віддаючи свої позиції ворогу. Литві нічого не залишалося, як прийняти об`єднання з панською Польщею в ім`я збереження своєї територіальної цілісності.
Ідея абсолютного злиття з поляками не надто радувала литовських і українських магнатів. Їх лякав католицький вплив на перших осіб в державі. Релігія в усі часи вирішувала чільні питання в державному апараті. Але дрібних купців цілком влаштовувало підпорядкування католицькій Польщі - вони розраховували отримати широкі права нарівні з польською шляхтою.
Процес підписання Люблінської унії проходив неоднозначно. Польський король Сигізмунд ІІ Август зібрав сейм у Любліні, не чекаючи, що за столом переговорів вибухне шалена боротьба.
Магнати Великого Литовського Князівства не бажали приєднання українських земель до Польщі. Підтримані литовським опозиціонером Кшиштофом Радзівілом і українським прихильником православ`я Костянтином Острозьким магнати залишили зал переговорів. Решта поляків за столом одноголосно підтримала підписання Люблінської унії. Але розрізненим магнатам довелося повернутися до переговорів, щоб мати право голосу в стінах нової влади.
Річ Посполита після Люблінської унії отримала єдиного виборного короля, єдиний сейм, податкову систему, прогрес у зовнішній політиці і загальну грошову систему. Незважаючи на ці переваги і відкриту політику на континенті, Польщі вдавалося зберігати відносну автономію. Король приймав важливі рішення: призначав власну адміністрацію на місцях, контролював армію, скарбницю і судочинство.
Українцям, переданим разом зі своїми угіддями в підпорядкування Речі Посполитої, жилося нелегко. Вони підпорядковувалися польській короні. Простим селянам доводилося буквально виживати. Їм було з чим порівнювати рівень свого нового життя. Велике Князівство Литовське протягом двох століть безперечно піклувалася про українські землі, активно підтримуючи розвиток сільського господарства.
Українські магнати не відчували себе незалежними на своїх угіддях. Їм доводилося підкорятися спочатку литовцям, а потім полякам. Хоча, слід визнати, що українські князі були наділені широкою автономією в межах своїх маєтків. З прилученням нового населення до католицизму поляки теж поки не поспішали.
Після підписання Люблінської унії польська шляхта почала тіснити литовців з українських земель. Польщі доводилося вдаватися до військового тиску на Князівство Литовське. Поступово кермо влади перейшло до польського сейму. Король Сигізмунд ІІ Август отримав всі необхідні важелі для подальшої експансії на схід.
Однак володіння московських князів стрімко розширювалися і зміцнювалися. Московіти поспішали займати нові території, активно просуваючись на захід. Реальну загрозу Європі стало представляти Кримське ханство. При такій розстановці сил перспективи незалежності України зводилися до нуля.
Українська політична еліта почала робити рішучі спроби підняти народ на захист своїх прав. Але українських магнатів через кілька років після підписання унії стала залучати престижна польська культура і форма правління. Таким чином, вони категорично відмовилися відстоювати інтереси простого населення.
Люблінську унію не можна характеризувати, як чисто політичну акцію. Спільний побут, шлюби і розвиток культури зробили колосальний вплив на весь спосіб життя українців. З цього часу Україна почала себе відчувати повноправним членом європейського дому. Суспільство поступово стало приймати західні моделі поведінки і життєвого укладу.

Усi історичні події



 Теги: Україна у середньовіччі


Схожі свята та події

В акті ревізії Кременецького замку вперше згадуються нинішні села на Тернопільщині (1545)

через 60 днiв, у неділю, 21 липня Літній день 21 липня ознаменований важливою подією з історії нашої держави України. Адже саме 21 липня, у 1545 році ми знаходимо першу письмову згадку про села...

Івана Мазепу було обрано гетьманом України (1687)

через 64 днi, у четвер, 25 липня 25 липня 1687 року відбулася важлива історична подія − саме цього дня на скликанні Коломацької ради (неподалік від Полтави) Гетьманом України було обрано...

Поблизу Білої Церкви страчено за зраду полковника Василя Кочубея (1708)

через 65 днiв, у п`ятницю, 26 липня 26 липня 1708 року поблизу Білої Церкви за наказом гетьмана Івана Мазепи за зраду на користь Петра I було страчено полковника Василя Кочубея.
Василь...

Гетьман Петро Дорошенко розбив поляків біля Четвертинівки (1672)

через 66 днiв, у суботу, 27 липня Улітку, 27 липня 1672 року, гетьман Правобережної України Петро Дорошенко зі своїм козацьким військом розбив поляків біля села Четвертинівка (село...

Московсько-козацьким військом було захоплено турецьку фортецю Азов (1696)

через 68 днiв, у понеділок, 29 липня 29 липня 1696 року Московсько-козацьким військом було захоплено турецьку фортецю Азов.
Цим подіям передували інші, бо фортеця Азов була здобута лише з...

Дивiться також:

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...

Друга битва під Лоєвим
6 липня

Складні відносини між Польською Короною і українським козацтвом породжували постійні збройні конфлікти. Через два роки після першої битви під Лоєвом, що відбулася 31 липня 1649 року, коли армія під проводом Януша Радзивілла взяла Лоев під свій контроль, 6 липня 1651 року там же відбулася друга битва. Це був бій армії Великого Князівства Литовського з Військом Запорозьким. У цій битві у армії...

Початок героїчної оборони Києва у Другій Світовій Війні
11 липня

11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва. Ці події можна охарактеризувати як велику трагедію українців на початку Другої Світової Війни, перекинулася на територію Радянського Союзу. Київська оборонна стратегічна операція 1941 року полягала в великомасштабному бойовому опорі радянських військ з оборони Києва від гітлерівських загарбників. Операція тривала аж до 26 вересня 1941 року,...

II Універсал Української Центральної Ради (1917)
16 липня

16 липня 1917 року Українською Центральною Радою було ухвалено ІІ Універсал. Цей акт проголошував взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради (УЦР). II Універсал було проголошено на сесії УЦР. ІІ Універсал мав наступний зміст: 1. Українська Центральна Рада давала обіцянку поповнити свій склад представниками з інших проживаючих на території...