Головна >> Історичні події >> Люблінська унія

Люблінська унія

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

1 липня 451 рік тому
1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і Підляшшя.
Початок об`єднання двох великих країн поклала Кревська унія від 1385 року. Тоді була поставлена мета спільними зусиллями давати відсіч нападкам лицарів-хрестоносців. З другої половини XV століття у європейських земель з`являється новий ворог - Московське князівство, яке починає претендувати на території Польщі, України та Литви. 1 липня 1569 року посли Великого Князівства Литовського і депутати польського сейму зустрілися в Любліні та підписали унію. З цього моменту Річ Посполита стає найпотужнішою європейською державою. З 1618 року після перемоги над Московією до Польщі приєдналося Чернігівське воєводство.
В середині XV століття Річ Посполита була найвпливовішою країною Європи. Українські землі складали її найбільшу частину, і за чисельністю населення, і за розміром територій. За статистикою, на той час дуже приблизною, населення всієї Речі Посполитої становило близько 7,5 мільйонів чоловік. З них в Україні проживало близько 2 мільйонів, що в процентному співвідношенні становить близько 28%. Загальна площа тодішньої Польщі займала 815 тисяч квадратних кілометрів.
Після підписання Люблінської унії й передачі 6 українських воєводств Речі Посполитій в Україні було практично знищено адміністративний поділ на давньоруські князівства. Польські землі були щільно заселені. В середньому на 1 квадратний кілометр припадало 22 людини. На українських землях щільність населення не перевищувала 7 осіб на 1 квадратний кілометр. Київське воєводство вважалося найбільш безлюдним.
У період розквіту правління литовського князя Вітаутаса, що прийшовся на першу половину XV століття, завдяки розширенню меж Великого Князівства Литовського до узбережжя Чорного моря, українці отримали надійний захист від нападів варварів. Князь побудував укріплення з дикого каменю до самого півдня України. Однак Кримське ханство своїми наступами з чорноморського узбережжя почало тіснити корінних українців в північні регіони країни. Рятуючись від настирливих татар, селяни залишали свої оселі та поступово заселяли північ. До кінця XV століття на третині південній території України не залишилося жодного осілого мешканця.
Після підписання Люблінської унії в 1570 році Велике Князівство Литовське було втягнуто в виснажливу війну з Московією. Країна убожіє, поступово віддаючи свої позиції ворогу. Литві нічого не залишалося, як прийняти об`єднання з панською Польщею в ім`я збереження своєї територіальної цілісності.
Ідея абсолютного злиття з поляками не надто радувала литовських і українських магнатів. Їх лякав католицький вплив на перших осіб в державі. Релігія в усі часи вирішувала чільні питання в державному апараті. Але дрібних купців цілком влаштовувало підпорядкування католицькій Польщі - вони розраховували отримати широкі права нарівні з польською шляхтою.
Процес підписання Люблінської унії проходив неоднозначно. Польський король Сигізмунд ІІ Август зібрав сейм у Любліні, не чекаючи, що за столом переговорів вибухне шалена боротьба.
Магнати Великого Литовського Князівства не бажали приєднання українських земель до Польщі. Підтримані литовським опозиціонером Кшиштофом Радзівілом і українським прихильником православ`я Костянтином Острозьким магнати залишили зал переговорів. Решта поляків за столом одноголосно підтримала підписання Люблінської унії. Але розрізненим магнатам довелося повернутися до переговорів, щоб мати право голосу в стінах нової влади.
Річ Посполита після Люблінської унії отримала єдиного виборного короля, єдиний сейм, податкову систему, прогрес у зовнішній політиці і загальну грошову систему. Незважаючи на ці переваги і відкриту політику на континенті, Польщі вдавалося зберігати відносну автономію. Король приймав важливі рішення: призначав власну адміністрацію на місцях, контролював армію, скарбницю і судочинство.
Українцям, переданим разом зі своїми угіддями в підпорядкування Речі Посполитої, жилося нелегко. Вони підпорядковувалися польській короні. Простим селянам доводилося буквально виживати. Їм було з чим порівнювати рівень свого нового життя. Велике Князівство Литовське протягом двох століть безперечно піклувалася про українські землі, активно підтримуючи розвиток сільського господарства.
Українські магнати не відчували себе незалежними на своїх угіддях. Їм доводилося підкорятися спочатку литовцям, а потім полякам. Хоча, слід визнати, що українські князі були наділені широкою автономією в межах своїх маєтків. З прилученням нового населення до католицизму поляки теж поки не поспішали.
Після підписання Люблінської унії польська шляхта почала тіснити литовців з українських земель. Польщі доводилося вдаватися до військового тиску на Князівство Литовське. Поступово кермо влади перейшло до польського сейму. Король Сигізмунд ІІ Август отримав всі необхідні важелі для подальшої експансії на схід.
Однак володіння московських князів стрімко розширювалися і зміцнювалися. Московіти поспішали займати нові території, активно просуваючись на захід. Реальну загрозу Європі стало представляти Кримське ханство. При такій розстановці сил перспективи незалежності України зводилися до нуля.
Українська політична еліта почала робити рішучі спроби підняти народ на захист своїх прав. Але українських магнатів через кілька років після підписання унії стала залучати престижна польська культура і форма правління. Таким чином, вони категорично відмовилися відстоювати інтереси простого населення.
Люблінську унію не можна характеризувати, як чисто політичну акцію. Спільний побут, шлюби і розвиток культури зробили колосальний вплив на весь спосіб життя українців. З цього часу Україна почала себе відчувати повноправним членом європейського дому. Суспільство поступово стало приймати західні моделі поведінки і життєвого укладу.

Усi історичні події



 Теги: Україна у середньовіччі


Схожі свята та події

Київ отримав Магдебурзьке право (1494)

пiслязавтра, у четвер, 27 лютого 27 лютого 1494 р. Великий литовський князь Олександр надав Києву магдебурзьке право, в результаті якого місто отримало статус самоврядування. Завдяки...

В акті ревізії Кременецького замку вперше згадуються нинішні села на Тернопільщині (1545)

через 146 днiв, у вівторок, 21 липня Літній день 21 липня ознаменований важливою подією з історії нашої держави України. Адже саме 21 липня, у 1545 році ми знаходимо першу письмову згадку про села...

Івана Мазепу було обрано гетьманом України (1687)

через 150 днiв, у суботу, 25 липня 25 липня 1687 року відбулася важлива історична подія − саме цього дня на скликанні Коломацької ради (неподалік від Полтави) Гетьманом України було обрано...

Поблизу Білої Церкви страчено за зраду полковника Василя Кочубея (1708)

через 151 день, у неділю, 26 липня 26 липня 1708 року поблизу Білої Церкви за наказом гетьмана Івана Мазепи за зраду на користь Петра I було страчено полковника Василя Кочубея.
Василь...

Гетьман Петро Дорошенко розбив поляків біля Четвертинівки (1672)

через 152 днi, у понеділок, 27 липня Улітку, 27 липня 1672 року, гетьман Правобережної України Петро Дорошенко зі своїм козацьким військом розбив поляків біля села Четвертинівка (село...

Дивiться також:

Іван Федоров заснував у Львові друкарню (1573)
25 лютого

25 лютого 1573 р. Іван Федоров заснував у Львові одну з перших українських друкарень. Дослідники припускають, що, скоріш за все, вона була організована на вул. Краківській, 4. А деякі історики навіть вважають, що І. Федоров привіз до Львова вже готову друкарню з білоруського Заблудова, де він працював до того. Проте друкарська справа вимагала значних коштів, частину яких Федорову вдалося залучити...

Центральна Рада ухвалила закон про переведення України на григоріанський календар (1918)
25 лютого

25 лютого 1918 р. У Коростені Мала Рада Центральної Ради офіційно прийняла рішення про введення в Україні григоріанського календаря. За старим стилем нововведення почало діяти з 16 лютого - з календаря випали 2 останні тижня лютого, а 16 лютого стало 1 березня. Більшість істориків вважають, що на такий крок український уряд пішов задля переходу країни на європейські принципи, адже саме на той...

Створили «Азово-Сиваський національний природний парк» (1993)
25 лютого

25 лютого 1993 р. Президент України Л. Кравчук видав указ «Про створення Азово-Сиваського національного природного парку». Новий заповідник було організовано у межах територій Азово-Сиваського державного заповідно-мисливського господарства, до якого входили південні території Херсонської області, північ Криму та західна акваторія Азовського моря з Бирючим островом. Загальна площа парку складає...

На Донбасі видобули першу в Російській імперії ртуть (1886)
26 лютого

26 лютого 1886 р. у Горлівці Донецької області на заводі з переробки кіноварі була видобута перша в Російській імперії ртуть. Ртутні поклади на Донбасі поблизу станції Микитівка у 1879 р. випадково відкрив гірничий інженер Аркадій Міненков. Своєю знахідкою він поділився з колегою О. Ауербахом. Разом вони вирушили здобувати практичні навички видобутку ртуті до Іспанії та Авсрії – найбільших на той...

А. Мельника ув’язнили у німецькому концтаборі (1944)
26 лютого

6 лютого 1944 р. голову Проводу українських націоналістів Андрія Мельника ув’язнили у німецькому концтаборі поблизу міста Оранієнбург «Заксенхаузен». Таке покарання А. Мельник отримав за активне і послідовне відстоювання ідей української незалежності, від яких він не відмовився навіть після окупації країни нацистами. В результаті, у січні 1944 р. він потрапив під домашній арешт у Берліні. Проте у...