Головна >> Історичні події >> Люблінська унія

Люблінська унія

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

Герб Речі Посполитої після підписання Люблінської унії

1 липня 450 років тому
1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і Підляшшя.
Початок об`єднання двох великих країн поклала Кревська унія від 1385 року. Тоді була поставлена мета спільними зусиллями давати відсіч нападкам лицарів-хрестоносців. З другої половини XV століття у європейських земель з`являється новий ворог - Московське князівство, яке починає претендувати на території Польщі, України та Литви. 1 липня 1569 року посли Великого Князівства Литовського і депутати польського сейму зустрілися в Любліні та підписали унію. З цього моменту Річ Посполита стає найпотужнішою європейською державою. З 1618 року після перемоги над Московією до Польщі приєдналося Чернігівське воєводство.
В середині XV століття Річ Посполита була найвпливовішою країною Європи. Українські землі складали її найбільшу частину, і за чисельністю населення, і за розміром територій. За статистикою, на той час дуже приблизною, населення всієї Речі Посполитої становило близько 7,5 мільйонів чоловік. З них в Україні проживало близько 2 мільйонів, що в процентному співвідношенні становить близько 28%. Загальна площа тодішньої Польщі займала 815 тисяч квадратних кілометрів.
Після підписання Люблінської унії й передачі 6 українських воєводств Речі Посполитій в Україні було практично знищено адміністративний поділ на давньоруські князівства. Польські землі були щільно заселені. В середньому на 1 квадратний кілометр припадало 22 людини. На українських землях щільність населення не перевищувала 7 осіб на 1 квадратний кілометр. Київське воєводство вважалося найбільш безлюдним.
У період розквіту правління литовського князя Вітаутаса, що прийшовся на першу половину XV століття, завдяки розширенню меж Великого Князівства Литовського до узбережжя Чорного моря, українці отримали надійний захист від нападів варварів. Князь побудував укріплення з дикого каменю до самого півдня України. Однак Кримське ханство своїми наступами з чорноморського узбережжя почало тіснити корінних українців в північні регіони країни. Рятуючись від настирливих татар, селяни залишали свої оселі та поступово заселяли північ. До кінця XV століття на третині південній території України не залишилося жодного осілого мешканця.
Після підписання Люблінської унії в 1570 році Велике Князівство Литовське було втягнуто в виснажливу війну з Московією. Країна убожіє, поступово віддаючи свої позиції ворогу. Литві нічого не залишалося, як прийняти об`єднання з панською Польщею в ім`я збереження своєї територіальної цілісності.
Ідея абсолютного злиття з поляками не надто радувала литовських і українських магнатів. Їх лякав католицький вплив на перших осіб в державі. Релігія в усі часи вирішувала чільні питання в державному апараті. Але дрібних купців цілком влаштовувало підпорядкування католицькій Польщі - вони розраховували отримати широкі права нарівні з польською шляхтою.
Процес підписання Люблінської унії проходив неоднозначно. Польський король Сигізмунд ІІ Август зібрав сейм у Любліні, не чекаючи, що за столом переговорів вибухне шалена боротьба.
Магнати Великого Литовського Князівства не бажали приєднання українських земель до Польщі. Підтримані литовським опозиціонером Кшиштофом Радзівілом і українським прихильником православ`я Костянтином Острозьким магнати залишили зал переговорів. Решта поляків за столом одноголосно підтримала підписання Люблінської унії. Але розрізненим магнатам довелося повернутися до переговорів, щоб мати право голосу в стінах нової влади.
Річ Посполита після Люблінської унії отримала єдиного виборного короля, єдиний сейм, податкову систему, прогрес у зовнішній політиці і загальну грошову систему. Незважаючи на ці переваги і відкриту політику на континенті, Польщі вдавалося зберігати відносну автономію. Король приймав важливі рішення: призначав власну адміністрацію на місцях, контролював армію, скарбницю і судочинство.
Українцям, переданим разом зі своїми угіддями в підпорядкування Речі Посполитої, жилося нелегко. Вони підпорядковувалися польській короні. Простим селянам доводилося буквально виживати. Їм було з чим порівнювати рівень свого нового життя. Велике Князівство Литовське протягом двох століть безперечно піклувалася про українські землі, активно підтримуючи розвиток сільського господарства.
Українські магнати не відчували себе незалежними на своїх угіддях. Їм доводилося підкорятися спочатку литовцям, а потім полякам. Хоча, слід визнати, що українські князі були наділені широкою автономією в межах своїх маєтків. З прилученням нового населення до католицизму поляки теж поки не поспішали.
Після підписання Люблінської унії польська шляхта почала тіснити литовців з українських земель. Польщі доводилося вдаватися до військового тиску на Князівство Литовське. Поступово кермо влади перейшло до польського сейму. Король Сигізмунд ІІ Август отримав всі необхідні важелі для подальшої експансії на схід.
Однак володіння московських князів стрімко розширювалися і зміцнювалися. Московіти поспішали займати нові території, активно просуваючись на захід. Реальну загрозу Європі стало представляти Кримське ханство. При такій розстановці сил перспективи незалежності України зводилися до нуля.
Українська політична еліта почала робити рішучі спроби підняти народ на захист своїх прав. Але українських магнатів через кілька років після підписання унії стала залучати престижна польська культура і форма правління. Таким чином, вони категорично відмовилися відстоювати інтереси простого населення.
Люблінську унію не можна характеризувати, як чисто політичну акцію. Спільний побут, шлюби і розвиток культури зробили колосальний вплив на весь спосіб життя українців. З цього часу Україна почала себе відчувати повноправним членом європейського дому. Суспільство поступово стало приймати західні моделі поведінки і життєвого укладу.

Усi історичні події



 Теги: Україна у середньовіччі


Схожі свята та події

Івана Мазепу було обрано гетьманом України (1687)

через 3 днi, у четвер, 25 липня 25 липня 1687 року відбулася важлива історична подія − саме цього дня на скликанні Коломацької ради (неподалік від Полтави) Гетьманом України було обрано...

Поблизу Білої Церкви страчено за зраду полковника Василя Кочубея (1708)

через 4 днi, у п`ятницю, 26 липня 26 липня 1708 року поблизу Білої Церкви за наказом гетьмана Івана Мазепи за зраду на користь Петра I було страчено полковника Василя Кочубея.
Василь...

Гетьман Петро Дорошенко розбив поляків біля Четвертинівки (1672)

через 5 днiв, у суботу, 27 липня Улітку, 27 липня 1672 року, гетьман Правобережної України Петро Дорошенко зі своїм козацьким військом розбив поляків біля села Четвертинівка (село...

Московсько-козацьким військом було захоплено турецьку фортецю Азов (1696)

через 7 днiв, у понеділок, 29 липня 29 липня 1696 року Московсько-козацьким військом було захоплено турецьку фортецю Азов.
Цим подіям передували інші, бо фортеця Азов була здобута лише з...

Гетьман України Іван Виговський уклав із Польщею Гадяцький договір (1658)

через 56 днiв, у понеділок, 16 вересня 16 вересня 1658 року гетьманом України Іваном Виговським у місті Гадячі було укладено із Польщею Гадяцький договір.
Виговський шукав союзників, бо добре...

Дивiться також:

Сторожовий корабель Чорноморського флоту СКР-112 підняв український прапор і вирушив до Одеси з метою увійти до складу ВМС України (1992)
21 липня

Влітку, 21 липня 1992 року, сталася важлива для нашої країни історична подія, яка назавжди увійшла в історію Українського військового флоту і отримала гучну назву «сенсація». Саме цього дня за наказом капітана-лейтенанта Сергія Настенка, командира корабля, з піднятим українським прапором вирушив у бік міста Одеса з Кримської військово-морської бази (Новоозерне) сторожовий корабель...

Радянські війська залишають Свердловськ. Повна окупація України (1942)
22 липня

22 липня 1942 року сталася дуже гірка для всіх нас, проте важлива історична подія в житті нашої держави України − її повна окупація німецько-фашистськими загарбниками. Напередодні цієї події окупаційні та загарбницькі дії з боку німецько-фашистських військ, незважаючи на потужну оборону з боку радянських військ, розгорталися досить стрімко. Вже через чотири місяці від початку Великої...

Відбувся перший рейс літака Ан-10 «Україна» за маршрутом Москва-Сімферополь з пасажирами на борту (1959)
22 липня

У 1959 році, влітку, 22 липня відбулася дуже важлива подія для історії нашого українського Аерофлоту. Саме цього дня літак Ан-10 «У» («Україна») здійснив свій перший рейс з пасажирами на борту за маршрутом Москва-Сімферополь, таким чином розпочавши свою експлуатацію в Аерофлоті. Створено пасажирський середньомагістральний радянський літак Ан-10 було під безпосереднім керівництвом одного з...

У Києві відкрито пам`ятник Богдану Хмельницькому (1888 року)
23 липня

23 липня 1888 року в столиці нашої держави України, місті Києві, на Софійській площі, було відкрито і святково освячено пам`ятник славнозвісному гетьману Богдану Хмельницькому. Ця подія була приурочена до 900-річчя Хрещення Київської Русі. Цей пам`ятник архітектури та мистецтва 19 століття є одним з головних символів міста. Ідея створити пам`ятник Богдану Хмельницькому належала видатним...

Леоніда Кравчука обрано головою Верховної Ради УРСР (1990)
23 липня

Влітку, 23 липня 1990 року, сталася важлива подія для нашої держави. Саме цього дня головою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки було обрано Леоніда Макаровича Кравчука. На цій посаді він перебував по грудень 1991 року, а з 24 серпня 1991 року став головою Верховної Ради України. На посаді голови Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук одразу ж зробив заяву, що він добре...