Головна >> Знамениті українці >> Мирослав Скорик

Мирослав Скорик (1938)

Мирослав Скорик

Мирослав Скорик

народився 13 липня 80 років тому
13 липня 1938 року у Львові в творчій родині, тісно пов`язаній з науковим та суспільно-політичним середовищем Галичини, народився майбутній український композитор Мирослав Михайлович Скорик. Його мати, Марія Охримович, перебувала в кровній спорідненості з такими видатними особистостями, як художниця Ярослава Музика, співачка Соломія Крушельницька і фольклорист Володимир Охримович. Коли Мирославу виповнилося 10 років, їх сім`ю репресували за помилковим доносом, переселивши в Анжеро-Судженське поселення Кемеровської області РРФСР. На засланні Скорики знайомляться з ученицею Сергія Рахманінова Валентиною Канторовою, яка взялася навчати юного Мирослава грі на фортепіано. Після смерті Сталіна через два роки Скорики потрапляють під амністію і повертаються до рідного Львова. Тут Мирослав вступає до консерваторії і відразу потрапляє в групу вже відомого на той момент композитора Станіслава Людкевича. Дипломною роботою початківця композитора Мирослава Скорика стає кантата «Весна» на слова Івана Франка. Далі Мирослав вступає до аспірантури Московської державної консерваторії імені Петра Чайковського у клас професора Дмитра Кабалевського. У 1963 році М. Скорик приходить на роботу до Львівської консерваторії на кафедру теорії музики і композиції. В цьому ж році молодого композитора приймають до Спілки композиторів України. Він був наймолодшим учасником у цій творчій організації. Мирослав Скорик пише ліричні естрадні пісні, рок-н-рол і блюзові композиції. Це відомі донині «Не топчіть конвалії», «Зоряна ніч» і багато інших. Композитора запрошують для написання музики до культового кінофільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» за мотивами однойменного твору Михайла Коцюбинського. Талант українського композитора високо цінують за кордоном. У 1968 році Мирослава Скорика запрошують до Києва на посаду викладача класу композиції в Київську консерваторію імені Петра Чайковського. Завдяки наполегливій праці композитора в 70-х роках ХХ століття нібито повстають з небуття твори Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Максима Березовського, Анатолія Вахнянина та Дениса Січинського. У 1984 році Мирослав Скорик стає професором кафедри композиції Львівської консерваторії, зберігаючи одночасно посаду і в Київській консерваторії. Цей період життя і творчості композитора особливо продуктивний. Він пише музику до театральних постановок, багато часу віддає балету, часто гастролює Європою і США. У 1999 році Мирослав Скорик очолює інститут музичної україністики і кафедру української музики Національної музичної академії імені Петра Чайковського. В цьому ж році композитор стає член-кореспондентом Академії мистецтв України. А з 2006 року колись один з наймолодших учасників Спілки композиторів України очолює його. Сьогодні Мирослав Скорик проживає у Львові і продовжує творити. Він має безліч відзнак і урядових нагород.

Усi знамениті українці



 Теги: музиканти, педагоги

Схожі свята та події

Анатолій Солов`яненко

пiслязавтра, у вівторок, 25 вересня 25 вересня 1932 року в місті Сталіно (сучасний Донецьк) в шахтарській родині з`явився на світ майбутній оперний співак, народний артист, Анатолій Борисович...

Олександр Дорошкевич

через 3 днi, у четвер, 27 вересня 27 вересня 1889 року в Бронницях Московської області народився Олександр Костянтинович Дорошкевич, великий український педагог, літератор, літературний критик...

Василь Сухомлинський

через 4 днi, у п`ятницю, 28 вересня Український педагог Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в с. Омельник Херсонської губернії. Після закінчення семирічки, поступив...

Григорій Дядченко

через 13 днiв, у неділю, 7 жовтня 7 жовтня 1869 в селі Кирилівка Київської області народився Григорій Кононович Дядченко, видатний український художник-реаліст, далекий родич Тараса...

Михайло Драй-Хмара

через 16 днiв, у середу, 10 жовтня 10 жовтня 1889 року в Малих Канівцях Черкаської області народився майбутній український поет, літературознавець, перекладач, жертва сталінського терору,...

Дивiться також:

Іван Каманін (1850)
23 вересня

23 вересня 1850 року в місті Димер Київської області в родині військового офіцера народився Іван Михайлович Каманін, український історик, архівіст, дослідник культурної спадщини, палеограф. Батько Івана був офіцером царської армії, росіянином за походженням, а мати, Олександра Щуровська, українкою. Завдяки матері в сім`ї переважав український дух. Згодом родина перебирається до Києва. Тут Іван...

Володимир Полупанов (1925)
24 вересня

24 січня 1925 року в місті Києві народився Володимир Костянтинович Полупанов, майбутній герой Радянського Союзу. У грудні 1943 року юнак був призваний до лав Червоної Армії. Воював на 1 Прибалтійському, 3 Білоруському і 2 Білоруському фронтах. На початку квітня 1945 року підрозділ Полупанова отримав наказ атакувати форт №5 («Король Фрідріх Вільгельм III») в Кенігсберзі. Вночі з 7 на 8...

Анатолій Солов`яненко (1932)
25 вересня

25 вересня 1932 року в місті Сталіно (сучасний Донецьк) в шахтарській родині з`явився на світ майбутній оперний співак, народний артист, Анатолій Борисович Солов`яненко. Хлопчик ріс у співучій сім`ї. Унікальний тембр голосу мав його батько, простий шахтар-забійник. Коли юнак поділився з рідними своєю мрією про співочу кар`єру, його суворо попередили, щоб спочатку всіх своїх справ він отримав...

Олександр Дорошкевич (1889)
27 вересня

27 вересня 1889 року в Бронницях Московської області народився Олександр Костянтинович Дорошкевич, великий український педагог, літератор, літературний критик періоду «Розстріляного відродження», автор підручників з історії української літератури, жертва сталінського терору. З ранніх років Олександр Дорошкевич багато читає, батьки всіляко сприяють захопленням наукою свого сина. У 1913 році він...

Софія Богомолець (1856)
27 вересня

27 вересня 1856 року в селі Ковалівка Полтавської області в родині нащадків великопольського роду Присецькіх народилася дочка, Софія Миколаївна, майбутня українська революціонерка-народниця, засновниця ліворадикальної організації «Південно-російський союз робітників». Крім Софії в родині було ще троє дітей: Ольга, Марія та Іван. Всі діти Присецькіх стали активними учасниками революційного...