Головна >> Історичні події >> Олексій Гірник вчинив акт самоспалення

На знак протесту проти русифікації України біля могили Тараса Шевченка Олексій Гірник вчинив акт самоспалення (1978)

Олексій Гірник

Олексій Гірник

21 cічня 44 роки тому
Русифікація викликала масові протести українських дисидентів, особливо тих, хто проживав на території Західної України. Популяризація російської мови і обмеження української породжували протистояння між радянським режимом та інтелігенцією, у якої була розвинена національна свідомість.
Олексій Гірник був членом Організації українських націоналістів. За антирадянську пропаганду був засуджений на 8 років таборів. Пройшов крізь суворі випробування, які обрав собі сам. Вважав, що виконує волю великого Кобзаря, який закликав на боротьбу за свободу України, тому і вирішив спалити себе заживо біля його могили в Каневі.
Основний принцип націоналістичних поглядів Гірника полягав у тому, щоб Україна належала тільки українцям. Актом самоспалення він намагався довести, що виключно такий спосіб протесту може бути дозволений у СРСР.
Після проголошення України незалежною державою ім`я Олексія Гірника починає звучати в ЗМІ. На його батьківщині, в Івано-Франківській області, йому ставлять пам`ятник, перейменовують вулицю на його честь. А в 2007 році удостоюють звання Герой України.

Усi історичні події



 Теги: УРСР


Схожі свята та події

Декларація про державний суверенітет України

через 59 днiв, у суботу, 16 липня Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він...

Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про оголошення Харкова столицею Української СРР (1923)

через 63 днi, у середу, 20 липня 20 липня 1923 року, у п`ятницю, Президією ВУЦВК було затверджено постанову Раднарокому Української Соціалістичної Радянської Республіки про оголошення міста...

Північна Буковина, а також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії були включені до складу УРСР (1940)

через 76 днiв, у вівторок, 2 серпня 2 серпня 1940 року Верховною Радою СРСР було ухвалено закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського (на півночі), Акерманського та Ізмаїльського...

Розпочалося виведення радянських військ із Афганістану (1985)

через 82 днi, у понеділок, 8 серпня Улітку, 8 серпня 1985 року, було розпочато виведення радянських військ із Афганістану після дев`яти років війни. Це сталося в умовно третьому етапі перебування...

Пленум Верховного суду УРСР реабілітував засуджених у справі Спілки визволення України (1989)

через 85 днiв, у четвер, 11 серпня 11 серпня 1989 року постановою Пленуму Верховного суду УРСР було реабілітовано усіх засуджених у справі Спілки визволення України (скорочено − СВУ)....

Дивiться також:

Конотопська битва
27 червня

27 червня 1659 року розпочалася Конотопська битва – бій військ гетьмана Івана Виговського та Кримського хана з московським військом. Подія відбувалася поблизу міста Конотопа на території сучасної Сумської області і стала одним з ключових епізодів російсько-української війни 1658-1659 років. Конотопська битва відбулася після смерті Богдана Хмельницького, коли Україна була охоплена громадянською...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...

Друга битва під Лоєвим
6 липня

Складні відносини між Польською Короною і українським козацтвом породжували постійні збройні конфлікти. Через два роки після першої битви під Лоєвом, що відбулася 31 липня 1649 року, коли армія під проводом Януша Радзивілла взяла Лоев під свій контроль, 6 липня 1651 року там же відбулася друга битва. Це був бій армії Великого Князівства Литовського з Військом Запорозьким. У цій битві у армії...