Головна >> Знамениті українці >> Олесь Бердник
Олесь Бердник (1926)
 |
Олесь Бердник |
27 листопада 1926 року в селі Вавілово на території нинішньої Миколаївської області в простій сільській родині з`явився на світ майбутній український письменник-фантаст, учасник правозахисного руху, один з засновників Української Гельсінської групи, теософ - Олександр Павлович Бердник. Письменник публікувався під ім`ям Олесь. Батько Олеся довго добирався через снігові замети до селища, де була можливість зареєструвати новонародженого. З моменту народження дитини пройшов місяць, і секретар селищної сільради допустив відразу дві помилки - датою народження записав поточну, а рік вказав наступаючий. Ця безглуздість частково врятувала хлопчика від відправлення до Німеччини в роки німецької окупації Миколаївської області. Але тим не менше, Олесь брав участь у Другій Світовій війні в якості рядового з 1943 по 1945 роки, був поранений, після перемоги повернувся в рідне село. Йому довелося закінчити школу екстерном в 1949 році. Після цього він приймає рішення відправитися до Києва для навчання в студії при театрі імені Івана Франка. Простий сільський хлопець залишався таким і в місті. Олесь був дуже довірливий і не приховував своїх умовиводів від громадськості. Так, тільки почавши студентське життя, молодий Бердник бере активну участь в кампанії по боротьбі з космополітизмом. Він бере слово на відкритих партійних зборах театру, де кидає виклик театральній адміністрації з приводу доносів від колег і переформатування п`єс під «замовлення» вищестоящих органів. У 1950 році, не встигнувши насолодитися студентством, Олесь потрапляє за ґрати за статтею «зрада батьківщині» на цілих десять років. Кращі роки письменника проходять в колоніях на території РРФР - Печорської, Воркутинської і Карагандинської. У 1953 році Олесь при спробі втечі був затриманий і отримав додатковий термін на десять років ув`язнення в тюрмі закритого типу. У 1955 році, через два роки після смерті Сталіна, «хрущовська відлига» добралася і до ув’язненого Бердника. Він був помилуваний і повністю реабілітований. Вийшовши на свободу, Олесь починає друкуватися. Він пише в жанрі фантастики. До 1972 року побачили світ близько 20 його фантастичних романів і повістей. Це «Стріла часу», «Шляхи титанів», «Поза часом і простором», «Поєдинок на астероїді», «Зустрічі над прірвою», «Законсервована планета», «Чаша Амріти», «Вогнесміх», «Привид іде на Землю» і багато інших. Однак за ним як і раніше невпинно спостерігають спецслужби. Навесні 1972 року при обшуку на квартирі друга Миколи Руденка, у якого Бердник знімав кімнату, співробітники КДБ знаходять рукопис Івана Дзюби і дві друкарські машинки. Письменника знову заарештовують. У катівнях КДБ він оголошує голодування, не визнаючи свою провину і вимагаючи повернути вилучене майно. Йому вдається достукатися до першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста. Шелест влаштував Берднику аудієнцію, на якій пояснив, що партія не має повноважень втручатися в роботу КДБ, але обіцяв допомогти. Через два тижні письменника звільнили, повернули друкарські машинки, але рукописи знищили, а твори припинили публікувати. Олесь Бердник задихається в СРСР, хтось із друзів підкидає йому ідею покинути країну. У 1974 році письменник звертається за дозволом виїзду. Але йому відмовляють. З 1976 року всі книги Бердника вилучаються з громадських бібліотек, книгарень, бібліотечних фондів. Через кілька місяців група українських громадських на чолі з Олесем Бердником організовує «Українську Гельсінську групу», що ще сильніше привертає увагу КДБ, У 1979 році письменника знову заарештовують, ставлячи йому «антирадянську пропаганду». Суд визнає його «небезпечним рецидивістом» і дає новий термін 6 років суворої колонії і 3 роки заслання. У 1984 році був амністований, давши згоду написати «покаянну» статтю в газету «Літературна Україна». Перебудова дала романам Бердника нове дихання. Більш того, він стає «виїзним». У 1989-1993 роках Олесь Бердник відвідує Тибет, Індію, Канаду, США. Його твори стають більш філософськими і теократичними. Він зустрічається з читачами, бере участь в літературних вечорах, багато їздить по Україні. Серце, зношене таборами і висілками, дає перші збої. У 1997 році відбувається другий інсульт, після якого Олесь Бердник позбавляється мови. Тепер він не може вставати з ліжка. В такому стані проходять болісні шість років. 18 березня 2003 року письменника не стало. Його сім`я виконала його заповіт, поховавши у дворі власного сільського будинку.
Теги: письменники і поети, громадські діячі, дісіденти |
Схожі свята та події
Юліян Каменецький
через 2 днi, у суботу, 4 грудня 4 грудня 1892 року в селищі Маріямпіль Івано-Франківської області в інтелігентній релігійній сім`ї Каменецьких народився син Юліян, видатний галичанин,...
Григір Тютюнник
через 3 днi, у неділю, 5 грудня 5 грудня 1931 року в селі Шилівка Полтавської області в простій сільській родині народився Григір Михайлович Тютюнник, майбутній український...
Катерина Матейко^
через 4 днi, у понеділок, 6 грудня 6 грудня 1910 року в селі Поздяч біля Перемишля (колишня територія Польщі) народилася Матейко Катерина Іванівна, майбутній український вчений, етнограф,...
Микола Вороний
через 4 днi, у понеділок, 6 грудня 6 грудня 1871 року в одному з поселень сучасної Дніпропетровщини в сім`ї ремісника народився Микола Кіндратович Вороний, видатний український...
Павло Гнідич
через 6 днiв, у середу, 8 грудня 8 грудня 1884 року в Полтаві в бідній дворянській родині Олександра Гнідича народився син Павло, український фольклорист, етнограф, історик української...Дивiться також:
Михайло Кошкін (1898) |
Юліян Каменецький (1892) |
Григір Тютюнник (1931) |
Михайло Дерегус (1904) |
Микола Амосов (1913) |
