Головна >> Знамениті українці >> Олесь Бердник
Олесь Бердник (1926)
 |
Олесь Бердник |
27 листопада 1926 року в селі Вавілово на території нинішньої Миколаївської області в простій сільській родині з`явився на світ майбутній український письменник-фантаст, учасник правозахисного руху, один з засновників Української Гельсінської групи, теософ - Олександр Павлович Бердник. Письменник публікувався під ім`ям Олесь. Батько Олеся довго добирався через снігові замети до селища, де була можливість зареєструвати новонародженого. З моменту народження дитини пройшов місяць, і секретар селищної сільради допустив відразу дві помилки - датою народження записав поточну, а рік вказав наступаючий. Ця безглуздість частково врятувала хлопчика від відправлення до Німеччини в роки німецької окупації Миколаївської області. Але тим не менше, Олесь брав участь у Другій Світовій війні в якості рядового з 1943 по 1945 роки, був поранений, після перемоги повернувся в рідне село. Йому довелося закінчити школу екстерном в 1949 році. Після цього він приймає рішення відправитися до Києва для навчання в студії при театрі імені Івана Франка. Простий сільський хлопець залишався таким і в місті. Олесь був дуже довірливий і не приховував своїх умовиводів від громадськості. Так, тільки почавши студентське життя, молодий Бердник бере активну участь в кампанії по боротьбі з космополітизмом. Він бере слово на відкритих партійних зборах театру, де кидає виклик театральній адміністрації з приводу доносів від колег і переформатування п`єс під «замовлення» вищестоящих органів. У 1950 році, не встигнувши насолодитися студентством, Олесь потрапляє за ґрати за статтею «зрада батьківщині» на цілих десять років. Кращі роки письменника проходять в колоніях на території РРФР - Печорської, Воркутинської і Карагандинської. У 1953 році Олесь при спробі втечі був затриманий і отримав додатковий термін на десять років ув`язнення в тюрмі закритого типу. У 1955 році, через два роки після смерті Сталіна, «хрущовська відлига» добралася і до ув’язненого Бердника. Він був помилуваний і повністю реабілітований. Вийшовши на свободу, Олесь починає друкуватися. Він пише в жанрі фантастики. До 1972 року побачили світ близько 20 його фантастичних романів і повістей. Це «Стріла часу», «Шляхи титанів», «Поза часом і простором», «Поєдинок на астероїді», «Зустрічі над прірвою», «Законсервована планета», «Чаша Амріти», «Вогнесміх», «Привид іде на Землю» і багато інших. Однак за ним як і раніше невпинно спостерігають спецслужби. Навесні 1972 року при обшуку на квартирі друга Миколи Руденка, у якого Бердник знімав кімнату, співробітники КДБ знаходять рукопис Івана Дзюби і дві друкарські машинки. Письменника знову заарештовують. У катівнях КДБ він оголошує голодування, не визнаючи свою провину і вимагаючи повернути вилучене майно. Йому вдається достукатися до першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста. Шелест влаштував Берднику аудієнцію, на якій пояснив, що партія не має повноважень втручатися в роботу КДБ, але обіцяв допомогти. Через два тижні письменника звільнили, повернули друкарські машинки, але рукописи знищили, а твори припинили публікувати. Олесь Бердник задихається в СРСР, хтось із друзів підкидає йому ідею покинути країну. У 1974 році письменник звертається за дозволом виїзду. Але йому відмовляють. З 1976 року всі книги Бердника вилучаються з громадських бібліотек, книгарень, бібліотечних фондів. Через кілька місяців група українських громадських на чолі з Олесем Бердником організовує «Українську Гельсінську групу», що ще сильніше привертає увагу КДБ, У 1979 році письменника знову заарештовують, ставлячи йому «антирадянську пропаганду». Суд визнає його «небезпечним рецидивістом» і дає новий термін 6 років суворої колонії і 3 роки заслання. У 1984 році був амністований, давши згоду написати «покаянну» статтю в газету «Літературна Україна». Перебудова дала романам Бердника нове дихання. Більш того, він стає «виїзним». У 1989-1993 роках Олесь Бердник відвідує Тибет, Індію, Канаду, США. Його твори стають більш філософськими і теократичними. Він зустрічається з читачами, бере участь в літературних вечорах, багато їздить по Україні. Серце, зношене таборами і висілками, дає перші збої. У 1997 році відбувається другий інсульт, після якого Олесь Бердник позбавляється мови. Тепер він не може вставати з ліжка. В такому стані проходять болісні шість років. 18 березня 2003 року письменника не стало. Його сім`я виконала його заповіт, поховавши у дворі власного сільського будинку.
Теги: письменники і поети, громадські діячі, дісіденти |
Схожі свята та події
Микола Леонтович
пiслязавтра, у п`ятницю, 13 грудня 13 грудня 1877 в селищі Монастирок у Вінницькій області в родині місцевого священнослужителя народився Микола Дмитрович Леонтович, майбутній український...
Євген Сверстюк
пiслязавтра, у п`ятницю, 13 грудня 13 грудня 1928 року в селі Сільце Волинської області (на той момент територія Польщі) в простій селянській родині з`явився на світ майбутній український...
Михайло Старицький
через 2 днi, у суботу, 14 грудня В с. Клещинці (тепер Черкаської області) 14 грудня 1840 року народився Михайло Петрович Старицький. Майбутній письменник навчався в Полтавській гімназії,...
Микола Куліш
через 6 днiв, у середу, 18 грудня 18 грудня 1892 року в с. Чаплинка Дніпропетровської області народився Микола Гурович Куліш. Навчався у церковно-парафіяльній школі, Олешковському...
Микола Руденко
через 7 днiв, у четвер, 19 грудня 19 грудня 1920 року в селі Юр`ївка Луганської області з`явився на світ майбутній український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української...Дивiться також:
Микола Чубатий (1889) |
Леонід Биков (1928) |
Микола Леонтович (1877) |
Євген Сверстюк (1928) |
Михайло Старицький (1840) |
