Головна >> Історичні події >> Дитяча Комуна ім. Ф. Дзержинського

Під Харковом заснували дитячу Комуну ім. Ф. Дзержинського (1927)

А. Макаренко разом з вихованцями Комуни ім. Ф. Дзержинського

А. Макаренко разом з вихованцями Комуни ім. Ф. Дзержинського

29 грудня 93 роки тому
29 грудня 1927 р. у селищі Новий Харків з метою боротьби з дитячою безпритульністю була створена дитяча трудова Комуна ім. Ф. Дзержинського. Заклад підпорядковувався ГПУ і працював за рахунок добровільних відрахувань українських чекістів. А у 1933 р. Комуна ім. Ф. Дзержинського стала першим дитячим закладом, який перейшов на повне самозабезпечення. 20 жовтня 1928 р. Комуну очолив видатний педагог Антон Макаренко, який використав на новій посаді свій досвід роботи у трудовій колонії ім. М. Горького, яку він заснував у 1920 р. у Полтавській області. За його методикою, головним принципом життя в Комуні стало поєднання трудової діяльності і навчання. У рамках навчального закладу заснували десятирічну загальноосвітню школу, робітфак Харківського машинобудівного інституту, різноманітні гуртки, студії, майстерні та навіть 2 заводи: електроінструментів і плівкових фотоапаратів. Протягом 5 годин діти працювали на підприємствах, а потім ще 5 годин навчалися. До речі, вихованцями Комуни були не тільки безпритульні, а й діти з родин.
Велику роль А. Макаренко приділив і самоуправлінню у Комуні. Керівництво у ній здійснювала Рада командирів, а найвищим органом були загальні збори. Окрім того, у праці використовувались система зведених загонів. В результаті, система дисциплінованості і педагогічної організованості, певна воєнізація дітей, екскурсійно-туристичні походи і військово-спортивні ігри лягли в основу виховної системи А. Макаренка. У 1935 р. Антон Семенович переїжджає до Києва, де обіймає посаду заступника начальника трудових колоній НКВС України. А у 1938 р. педагог видає книгу «Прапори на баштах», де описав життя Комуни ім. Ф. Дзержинського.

Усi історичні події



 Теги: Освіта Україні, УРСР


Схожі свята та події

Декларація про державний суверенітет України

через 105 днiв, у четвер, 16 липня Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він...

Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про оголошення Харкова столицею Української СРР (1923)

через 109 днiв, у понеділок, 20 липня 20 липня 1923 року, у п`ятницю, Президією ВУЦВК було затверджено постанову Раднарокому Української Соціалістичної Радянської Республіки про оголошення міста...

Було відкрито Київський університет (1834)

через 117 днiв, у вівторок, 28 липня 28 липня (15 липня за старим стилем) відбулося відкриття Київського університету.
Відкриття Київського університету було подією особливого значення, адже на...

Польський уряд наклав заборону на вживання української мови в Західній Україні (1924)

через 120 днiв, у п`ятницю, 31 липня Улітку, 31 липня 1924 року, сталася важлива, проте гірка подія для всього нашого українського народу. Саме цього дня польським урядом було заборонено вживати...

Північна Буковина, а також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії були включені до складу УРСР (1940)

через 122 днi, у неділю, 2 серпня 2 серпня 1940 року Верховною Радою СРСР було ухвалено закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського (на півночі), Акерманського та Ізмаїльського...

Дивiться також:

Почався похід князя Ігора Святославовича проти половців
23 квітня

23 квітня 1185 року почався славетний похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців. Ця історична подія описана Нестором-літописцем в «Слові о полку Ігоревім». Протягом XI-XII століть населення страждало від набігів половців. Російські князі не могли дати відсіч настирливим диким племенам, які трощили на своєму шляху все. Більш того, постійно ведучи міжусобні війни, князі...

Богдан Хмельницький очолює народне повстання проти панської Польщі (1648)
2 травня

Важливою історичною подією середини ХVII століття по праву вважається народне повстання українських селян проти панської Польщі. Україна спалахнула яскравим полум`ям народного гніву, спровокованого польсько-литовськими феодалами. Найменший непослух викликав шалену жорстокість шляхтичів, які не цуралися найстрашніших покарань, прилюдно катуючи простий селянський люд. Окрім фізичних розправ...

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...