Головна >> Історичні події >> Почалася польсько-українська війна

Почалася польсько-українська війна

Тривалі бої за Львів

Тривалі бої за Львів

1 листопада 102 роки тому
1 листопада 1918 року почалося збройне протистояння між Річчю Посполитою і Західно-Українською Народною Республікою. Військові дії відбувалися на території Галичини. Конфлікт став закономірним продовженням розпаду двох імперій в межах материка – Австро-Угорської та Російської.
Збройні зіткнення відбувалися спонтанно. Вони були слабо сплановані, тому постійна лінія фронту виникла тільки з середини листопада. Загони, що складалися з добровольців з обох сторін конфлікту, не мали достатнього озброєння, досвідченого командування і навичок ведення бойових дій.
Після зимових позиційних нападів армія Речі Посполитої істотно зміцнилася і приступила до наступу. Батальйони українців потрапили в пастку. Поляки назвали її «Трикутником смерті». Українці зробили спробу закріпитися в Галичині. Виступивши з укріпрайону, їм вдалося зайняти значну частину території.
Протримавшись на зайнятому майданчику до настання літа, Українська Галицька Армія була змушена залишити регіон полякам. Саме військо перейшло в підпорядкування Української Народної Республіки.
Восени 1918 року Австро-Угорська імперія опинилася в умовах політичного розпаду. Галичину у той же час жадала приєднати до себе Польща. Україна передбачала подальший розклад подій. Військові таємно створили восени 1918 року у Львові Старшинське суспільство. Ним став Центральний Військовий Комітет (ЦВК). Всі учасники одноголосно прийняли рішення боротися за свої землі під прапором соборної України.
16 жовтня 1918 року цісар Карл І видав маніфест, в якому розпорядився перекроїти Австрію на союз національних держав. Він не бажав миритися з думкою втрати монархічної влади. Через дві доби після виходу маніфесту у Львові відбулися збори Української конституанти. Необхідно було якось протистояти намірам агресивного монарха. До складу конституанти входили українські депутати, представники політичних партій, греко-католицькі священики. 19 жовтня конституанта проголосила себе Українською Національною Радою (УНР).
19 жовтня 1918 року на засіданні УНР був обраний перший Президент Михайло Грушевський і три делегації. Репрезентативну і виконавчу делегації у Відні очолив Євген Петрушевич, а буковинську в Чернівцях – Омелян Попович.
31 жовтня через таємні джерела стало відомо, що поляки планують захоплення Галичини. Необхідно було приступати до серйозних дій. Однак керівництво перебувало в Відні на безглуздих переговорах Габсбурзької монархії. Кілька активних членів УНР у Львові вмовляли австрійського консула передати владу українцям, а не полякам. Але він залишався непохитним, оскільки питання передачі земель вже було вирішено у Відні.
Усвідомивши всю повноту загрози, що насувається, УНР приймає непросте рішення чинити опір австрійській монархії шляхом військового перевороту. Сотник українських січових стрільців Дмитро Вітовський особисто зайнявся підготовкою протистояння. Він попереджав президію про те, що відстрочка для української армії буде подібна смерті. Військовий штаб Львова в ніч з 31 жовтня на 1 листопада взяв владу під свій контроль.
Поляки виявилися готовими до будь-якого розвитку подій. Сотник Чеслав Мончинський діяв на випередження. Він відправив збройні загони в Дрогобич, Самбір, Перемишль. Коменданти великих міст без бою здали території полякам. Однак до середини листопада 1918 року українські війська повернули контроль над захопленими містами.
Проте, війна входила в гарячу фазу. Лінія фронту розділила Львів. Поляки утримували західну частину міста і залізничний вокзал. Українці контролювали середню і східну частини. Перевага залишалося в українців. Завдяки Високому Замку і станції Львів-Підзамче вдавалося довгий час вести вогонь по противнику з найвищих точок місцевості.
Обидві сторони конфлікту несли великі втрати. Надавати своєчасну медичну допомогу не було можливості. Поранені бійці вмирали в муках.
Тим часом на допомогу готувався висуватися з Києва та Білої Церкви загін січових стрільців чисельністю в три тисячі. Але уряд УНР несподівано приймає рішення перекинути загін на придушення повстанців проти гетьмана Павла Скоропадського.
Поляки невпинно атакували українців. 6 листопада по всій лінії фронту йшли кровопролитні бої. 7-8 листопада поляки стали впевненіше просуватися вглиб Львова. 9-11 листопада українці виставили на вершині Замку батарею з гармат. Неправильно розрахувавши стратегію бою, українці зазнали великих втрат, але вистояли.
12 листопада поляки робили відчайдушні спроби взяти Львів в оточення і перекрити залізничне сполучення. Однак зазнали невдачі. 13 листопада до Львова підтяглося півсотні бійців під командуванням Андрія Долуда. Важкі бої в місті тривали з перемінним успіхом до 21 листопада 1918 року. Українська армія сильно ослабла. Підкріплення більше не прибували. Польська армія набирала силу, постійно зміцнюючись новобранцями, що прямували з Кракова.
22 листопада українцям довелося залишити Львів полякам. Бої перемістилися вглиб країни. Зимова військова кампанія йшла з перемінним успіхом. Українська армія вибивала противника з населених пунктів, але, не отримуючи своєчасної підтримки, змушена була відступати.
Генеральний наступ на Львів з метою звільнення міста від поляків закінчився провалом. Наступний штурм завдав полякам серйозної шкоди. Але сили виявилися нерівними. І українське командування приймає рішення припинити спроби повернути контроль над столицею ЗУНР.
Активні бойові дії тривали до початку літа 1919 року. Військова Місія Антанти зажадала перемир`я. Результатом стала примусова демаркація лінії розмежування генерала Луїса Боти. Тепер знекровлена армія ЗУНР була змушена давати відсіч армії більшовиків, що стрімко насувалися зі сходу.
15-18 липня армія ЗУНР перейшла під контроль Наддніпрянської України. Східна Галичина опинилася повністю окупована Польщею. ЗУНР проіснувала з тих пір ще вісім з половиною місяців. Втрати після бойових дій склали близько 10 тисяч поляків і 15 тисяч українців.
Права поляків після захоплення території були істотно розширені. Намісників Галичини тепер обирали виключно з числа польської аристократії. Ніякі інші представники на ці пости навіть не розглядалися. Мирне населення Галичини, яке опинилося в польській окупації, піддавалося серйозним репресіям.

Усi історичні події



 Теги: Українська Народна Республіка (УНР), окупація


Схожі свята та події

Повстання проти С.Петлюри під проводом отамана О.Волоха (1919)

пiслязавтра, у вівторок, 1 грудня Цього дня 1919 року проти української влади був зчинений заколот, очолюваний отаманом одного з куренів Гайдамацького коша Омеляном Волохом. Протягом тривалого...

Дивiться також:

Радянські війська форсували Дунай (1944)
29 листопада

29 листопада 1944 р. у ході Будапештської операції південного крила радянських військ частини 3-го Українського фронту перейшли у наступ і форсували Дунай на північ від р. Драва. 80-та дивізія і 7-ма дивізія Д. Дричкіна прорвали оборону противника на західному березі Дунаю. Просунувшись в глибину на 40 кілометрів, армія розширила прорив до 150 кілометрів по фронту. В ході наступу війська...

В Одесі з’явився перший в Російській імперії електричний маяк (1867)
30 листопада

30 листопада 1867 р. Воронцовський маяк в Одесі був оснащений електричними лампами. Таким чином, він став першим в Росії і четвертим у світі електричним маяком. За наказом губернатора краю М. Воронцова 2 серпня 1823 р. на мисі Великий Фонтан розпочалося будівництво маяка. Автором проекту став інженер-майор Ж. В. Гаюі. Новий дерев’яний маяк розпочав свою роботу вже 6 грудня 1927 р. Механізми...

У гетьманській Україні проведена судова реформа (1763)
30 листопада

Друга половина XVIII століття в Україні характеризується політикою обмеження козацьких вільностей, забороною вибору гетьмана, втручанням Російської імперії у внутрішні справи Гетьманщини. Останнім гетьманом Лівобережної України став Кирило Розумовський, якому за короткочасний період свого правління вдалося їй повернути політичний статус і зробити для своїх земляків багато добра. Народжений в...

Всеукраїнський референдум (1991)
1 грудня

Цього дня 1991 року було проведено Всеукраїнський референдум. Бюлетень для голосування містив єдине запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?», відповідь на яке мала вирішити подальшу долю держави. У референдумі взяли участь понад 31 000 000 українців, з яких більш як 28 000 000 відповіли: «Так, підтверджую». Акт проголошення незалежності України було прийнято 24...

Повстання проти С.Петлюри під проводом отамана О.Волоха (1919)
1 грудня

Цього дня 1919 року проти української влади був зчинений заколот, очолюваний отаманом одного з куренів Гайдамацького коша Омеляном Волохом. Протягом тривалого часу борючись із радянською владою, придушуючи повстання «червоних» і підтримуючи ідеї УНР, О.Волох зумів заслужити прихильність Головного отамана С.Петлюри, тим самим приспавши його пильність. Незважаючи на те, що Омеляна Волоха...