Головна >> Історичні події >> Почалася польсько-українська війна

Почалася польсько-українська війна

Тривалі бої за Львів

Тривалі бої за Львів

1 листопада 101 рік тому
1 листопада 1918 року почалося збройне протистояння між Річчю Посполитою і Західно-Українською Народною Республікою. Військові дії відбувалися на території Галичини. Конфлікт став закономірним продовженням розпаду двох імперій в межах материка – Австро-Угорської та Російської.
Збройні зіткнення відбувалися спонтанно. Вони були слабо сплановані, тому постійна лінія фронту виникла тільки з середини листопада. Загони, що складалися з добровольців з обох сторін конфлікту, не мали достатнього озброєння, досвідченого командування і навичок ведення бойових дій.
Після зимових позиційних нападів армія Речі Посполитої істотно зміцнилася і приступила до наступу. Батальйони українців потрапили в пастку. Поляки назвали її «Трикутником смерті». Українці зробили спробу закріпитися в Галичині. Виступивши з укріпрайону, їм вдалося зайняти значну частину території.
Протримавшись на зайнятому майданчику до настання літа, Українська Галицька Армія була змушена залишити регіон полякам. Саме військо перейшло в підпорядкування Української Народної Республіки.
Восени 1918 року Австро-Угорська імперія опинилася в умовах політичного розпаду. Галичину у той же час жадала приєднати до себе Польща. Україна передбачала подальший розклад подій. Військові таємно створили восени 1918 року у Львові Старшинське суспільство. Ним став Центральний Військовий Комітет (ЦВК). Всі учасники одноголосно прийняли рішення боротися за свої землі під прапором соборної України.
16 жовтня 1918 року цісар Карл І видав маніфест, в якому розпорядився перекроїти Австрію на союз національних держав. Він не бажав миритися з думкою втрати монархічної влади. Через дві доби після виходу маніфесту у Львові відбулися збори Української конституанти. Необхідно було якось протистояти намірам агресивного монарха. До складу конституанти входили українські депутати, представники політичних партій, греко-католицькі священики. 19 жовтня конституанта проголосила себе Українською Національною Радою (УНР).
19 жовтня 1918 року на засіданні УНР був обраний перший Президент Михайло Грушевський і три делегації. Репрезентативну і виконавчу делегації у Відні очолив Євген Петрушевич, а буковинську в Чернівцях – Омелян Попович.
31 жовтня через таємні джерела стало відомо, що поляки планують захоплення Галичини. Необхідно було приступати до серйозних дій. Однак керівництво перебувало в Відні на безглуздих переговорах Габсбурзької монархії. Кілька активних членів УНР у Львові вмовляли австрійського консула передати владу українцям, а не полякам. Але він залишався непохитним, оскільки питання передачі земель вже було вирішено у Відні.
Усвідомивши всю повноту загрози, що насувається, УНР приймає непросте рішення чинити опір австрійській монархії шляхом військового перевороту. Сотник українських січових стрільців Дмитро Вітовський особисто зайнявся підготовкою протистояння. Він попереджав президію про те, що відстрочка для української армії буде подібна смерті. Військовий штаб Львова в ніч з 31 жовтня на 1 листопада взяв владу під свій контроль.
Поляки виявилися готовими до будь-якого розвитку подій. Сотник Чеслав Мончинський діяв на випередження. Він відправив збройні загони в Дрогобич, Самбір, Перемишль. Коменданти великих міст без бою здали території полякам. Однак до середини листопада 1918 року українські війська повернули контроль над захопленими містами.
Проте, війна входила в гарячу фазу. Лінія фронту розділила Львів. Поляки утримували західну частину міста і залізничний вокзал. Українці контролювали середню і східну частини. Перевага залишалося в українців. Завдяки Високому Замку і станції Львів-Підзамче вдавалося довгий час вести вогонь по противнику з найвищих точок місцевості.
Обидві сторони конфлікту несли великі втрати. Надавати своєчасну медичну допомогу не було можливості. Поранені бійці вмирали в муках.
Тим часом на допомогу готувався висуватися з Києва та Білої Церкви загін січових стрільців чисельністю в три тисячі. Але уряд УНР несподівано приймає рішення перекинути загін на придушення повстанців проти гетьмана Павла Скоропадського.
Поляки невпинно атакували українців. 6 листопада по всій лінії фронту йшли кровопролитні бої. 7-8 листопада поляки стали впевненіше просуватися вглиб Львова. 9-11 листопада українці виставили на вершині Замку батарею з гармат. Неправильно розрахувавши стратегію бою, українці зазнали великих втрат, але вистояли.
12 листопада поляки робили відчайдушні спроби взяти Львів в оточення і перекрити залізничне сполучення. Однак зазнали невдачі. 13 листопада до Львова підтяглося півсотні бійців під командуванням Андрія Долуда. Важкі бої в місті тривали з перемінним успіхом до 21 листопада 1918 року. Українська армія сильно ослабла. Підкріплення більше не прибували. Польська армія набирала силу, постійно зміцнюючись новобранцями, що прямували з Кракова.
22 листопада українцям довелося залишити Львів полякам. Бої перемістилися вглиб країни. Зимова військова кампанія йшла з перемінним успіхом. Українська армія вибивала противника з населених пунктів, але, не отримуючи своєчасної підтримки, змушена була відступати.
Генеральний наступ на Львів з метою звільнення міста від поляків закінчився провалом. Наступний штурм завдав полякам серйозної шкоди. Але сили виявилися нерівними. І українське командування приймає рішення припинити спроби повернути контроль над столицею ЗУНР.
Активні бойові дії тривали до початку літа 1919 року. Військова Місія Антанти зажадала перемир`я. Результатом стала примусова демаркація лінії розмежування генерала Луїса Боти. Тепер знекровлена армія ЗУНР була змушена давати відсіч армії більшовиків, що стрімко насувалися зі сходу.
15-18 липня армія ЗУНР перейшла під контроль Наддніпрянської України. Східна Галичина опинилася повністю окупована Польщею. ЗУНР проіснувала з тих пір ще вісім з половиною місяців. Втрати після бойових дій склали близько 10 тисяч поляків і 15 тисяч українців.
Права поляків після захоплення території були істотно розширені. Намісників Галичини тепер обирали виключно з числа польської аристократії. Ніякі інші представники на ці пости навіть не розглядалися. Мирне населення Галичини, яке опинилося в польській окупації, піддавалося серйозним репресіям.

Усi історичні події



 Теги: Українська Народна Республіка (УНР), окупація


Схожі свята та події

Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки (1917)

пiслязавтра, у середу, 20 листопада 20 листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ІІІ Універсал, проголосивши створення Української Народної Республіки. В Універсалі наголошувалося, що УНР, до...

Під Базаром більшовики розстріляли 359 полонених українських військових (1921)

через 2 днi, у четвер, 21 листопада 21 листопада 1921 р. 359 полонених військових УНР були розстріляні більшовиками під с. Базар Народницького району в Житомирській області.
Бійців армії...

Повстання проти С.Петлюри під проводом отамана О.Волоха (1919)

через 12 днiв, у неділю, 1 грудня Цього дня 1919 року проти української влади був зчинений заколот, очолюваний отаманом одного з куренів Гайдамацького коша Омеляном Волохом. Протягом тривалого...

Дивiться також:

Розпочався Варшавський процес над членами ОУН (1935)
18 листопада

18 листопада 1935 р. у Варшаві над членами підпільної Організації Українських Націоналістів розпочався судовий процес. Формальною підставою арешту стало вбивство у червні 1934 р. бойовиком ОУН Грицем Мацейком Міністра внутрішніх справ Польщі генерала Броніслава Пєрацького. Проте самому Мацейку вдалося втекти до Аргентини, натомість на лаві підсудних опинилися організатори вбивства – Степан...

Інтронізація першого патріарха Української Автокефальної Православної Церкви (1990)
18 листопада

Мстислав (в миру Степан Іванович Скрипник) народився в Полтаві у 1898 році. Бувши племінником і ад`ютантом Петлюри, молодий шовініст-українець поділяв націоналістичну ідеологію, вважаючи, що саме Україна має право іменуватися Руссю. На момент інтронізації Мстиславу було вже 90 років. Самостійно пересуватися він не міг. Однак поважний вік не завадив патріарху відразу взятися за справу. Зі своїх...

У «Будинку з химерами» відкрито музей (2004)
19 листопада

19 листопада 2004 р. у «Будинку з химерами» на вул. Банковій, 10 відбулося урочисте відкриття музейно-культурного центру «Шедеври мистецтва України». Указ про його створення підписав Президент України Леонід Кучма 30 серпня 2004 р. Серед експонатів музею були виставлені різні предмети декоративно-прикладного мистецтва, мальовничі полотна, скульптури. Гордістю музею була «Острозька Біблія»,...

За участю Л. Каденюка розпочалася експедиція космічного човна «Колумбія» (1997)
19 листопада

19 листопада 1997 р. з космодрому на мисі Канаверал в США на борту космічного човна «Колумбія» стартувала експедиція, участь у якій брав і перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Разом з українцем на борту космічного човна перебували американські і японські астронавти. Відбір у Києві у Національному космічному агентстві-1 за програмою спільного з США польоту Л. Каденюк пройшов ще...

Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки (1917)
20 листопада

20 листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ІІІ Універсал, проголосивши створення Української Народної Республіки. В Універсалі наголошувалося, що УНР, до якої тепер належить 9 губерній (Київська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська , Холмщина та частини Курської і Воронезької губерній) не відділяються від Росії, проте віднині вся влада...