Головна >> Історичні події >> Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

21 жовтня 74 роки тому
21 жовтня 1947 року органи НКВС почали операцію «Захід» з виселення українців з території Західної України. Мета операції зводилася до придушення антирадянських настроїв в західних областях республіки, крім Закарпатської.
Протягом двох діб спецслужбами було депортовано понад 76 тисяч людей в Архангельську, Кемеровську, Кіровську, Вологодську, Молотовську, Свердловську, Челябінську, Тюменську і Читинську області РРФСР. Напередодні операції, 10 вересня 1947 року, Радою Міністрів СРСР був затверджений указ «Про виселення із західних областей УРСР членів сімей «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях в період ВВВ». Саме так звучав текст резолюції, орієнтованої на умисне знищення людей.
Всіх депортованих, незалежно від статі і віку, на місцях прибуття чекали каторжні роботи. Деяким не вдалося перенести довгу дорогу на Північ. Більше тисячі переселенців влаштували втечу з рухомих ешелонів. Половину втікачів наздогнали і розстріляли без суду і слідства.
Українське підпілля свідчить про 150 тисяч вивезених українців. Людей везли, як худобу, в товарних вагонах без будь-яких умов. Кілька сотень захворіло і померло в дорозі. Хворим і слабким ніхто не чинив медичної допомоги. Більш того, ешелони не супроводжувалися медиками. Кілька медсестер і медбратів були приставлені лише для спостереження за офіцерським складом. До особливого розпорядження вони не мали права навіть наближатися до страждаючих переселенців.
Свої дії радянські кати прикривали перед народом гаслами про боротьбу з куркульством. Всі особисті речі, худоба і земельні ділянки були вилучені і передані колгоспам. У ворогів народу перетворили звичайних селян і робітників. Більше за всіх постраждали Львівська і Тернопільська області.
Всі заходи по виявленню неблагонадійних були повністю засекречені. Агенти НКВД підключали до операції місцеві органи МВС і МДБ. Також постійно велося вербування серед місцевих провокаторів й ідейних цивільних осіб. Присвячених в деталі збирали в закритих приміщеннях, де проводилися бесіди про ворожу суть «українського буржуазного націоналізму». Також агентурні мережі забезпечувалися пропагандистської радянською символікою для закріплення переконань.
Командував операцією «Захід» заступник міністра внутрішніх справ УРСР Микола Дятлов. 21 жовтня було занурене в ешелони майже 27 тисяч громадян. На наступний день – більш 50 тисяч. Кати увірвалися в будинки засуджених до депортації в нічний час. Захід розпочався о 02.00 за московським часом. До 06.00 люди були зібрані і занурені в вагони. За статистикою близько 19 тисяч становили представники чоловічої статі, близько 35 тисяч – жіночої. Неповнолітніх дітей налічувалося понад 22 тисячі.
У місті Брошневі бойківського Прикарпаття був організований пересильний пункт. Українців з Лемківщини заселяли в бараки, побудовані ще німецькими військами в період окупації. Кілька халуп збереглися донині. У них все залишено без змін, щоб сучасні люди мали можливість відчути атмосферу тієї страшної доби. До смерті Сталіна і приходу Микити Хрущова в бараках мешкало понад 9 тисяч репресованих лемків. З настанням Хрущовської Відлиги бараки були звільнені, але репресії проти деяких сімей подовжилися.
Операція «Захід» була прорахована буквально по хвилинах. Всі виконавці мали власний план дій, від якого ні за яких обставин не можна було ухилятися. Після остаточного затвердження списків осіб, які підлягають депортації, агенти приступили до підготовки транспорту. Маршрут прямування був узгоджений з вищим керівництвом ЦК КПРС.
Штаб під керуванням заступника міністра внутрішніх справ УРСР Миколи Дятлова дислокувався у Львові. Місце було строго засекречене. На прийом до Дятлова пропускали тільки довірених осіб. Для проведення операції було підключено 13592 працівника. В основному це були міліціонери, колишні військовослужбовці та члени агентурної мережі НКВС. По суті на кожного депортованого припадав один наглядач.
У села, з яких вивозилася одночасно велика кількість сімей, МВС направило оперативні групи реагування на випадок відмови людей від депортації. У багатьох місцевих жителів після війни береглася бойова зброя, вибухонебезпечні саморобні вироби. Це лякало органи.
Транспортування сімей, які потрапляли під закон про депортацію, відбувалося з 87 залізничних станцій Західної України. Збірні пункти були локалізовані у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі. Кожен збірний пункт вміщував близько 10 тисяч чоловік.
Незважаючи на те, що маршрут проходження був засекречений, МГБ дуже побоювалося нападів воїнів ОУН, що кочували в лісосмугах з бойовою зброєю. Тому збройні групи задіяних в операції осіб невпинно патрулювали автомобільні шосе, польові дороги і залізничні станції.
Підпілля попереджало цивільне населення про можливу операцію. Активісти підкидали у двори листівки, в яких було написано «Ховайтеся! Вас будуть виселяти». Оскільки ніхто не міг сказати точну дату депортації, довірливий народ не поспішав залишати рідні домівки і господарство. Багато хто не вірив в можливу акцію, змирившись з радянською владою і її законами.
28 жовтня 1947 року Микола Дятлов відзвітував у Москву про завершення звільнення територій України від неблагонадійного населення. У його рапорті українські колгоспники були названі «фашистськими посіпаками», «пособниками гітлерівського режиму», «нацистами», «антирадянщиками».
22 грудня 2016 року Верховна Рада України затвердила Постанову № 1807. У цьому історичному документі на 21 жовтня 2017 року були призначені пам`ятні заходи на честь 70-річчя від дня масової депортації населення Західної України до Сибіру. Нащадками жертв сталінського терору в музеї національної пам`яті було передано особисті речі викрадених людей. Серед них дивом вижило декілька фотографій і документів. Сучасні історики безальтернативно схиляються до того, що операція «Захід» була нещадним геноцидом українського населення країни.

Усi історичні події



 Теги: окупація, репресії, Депортація українців, УРСР


Схожі свята та події

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»

через 74 днi, у вівторок, 18 травня 18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу...

Декларація про державний суверенітет України

через 133 днi, у п`ятницю, 16 липня Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він...

Наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина» (1941)

через 134 днi, у суботу, 17 липня Під час окупації України німецькими загарбниками вже с перших місяців війни було зрозуміло, чого домагаються фашисти: їх ціллю було повністю уярмити і...

Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про оголошення Харкова столицею Української СРР (1923)

через 137 днiв, у вівторок, 20 липня 20 липня 1923 року, у п`ятницю, Президією ВУЦВК було затверджено постанову Раднарокому Української Соціалістичної Радянської Республіки про оголошення міста...

Північна Буковина, а також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії були включені до складу УРСР (1940)

через 150 днiв, у понеділок, 2 серпня 2 серпня 1940 року Верховною Радою СРСР було ухвалено закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського (на півночі), Акерманського та Ізмаїльського...

Дивiться також:

Почався похід князя Ігора Святославовича проти половців
23 квітня

23 квітня 1185 року почався славетний похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців. Ця історична подія описана Нестором-літописцем в «Слові о полку Ігоревім». Протягом XI-XII століть населення страждало від набігів половців. Російські князі не могли дати відсіч настирливим диким племенам, які трощили на своєму шляху все. Більш того, постійно ведучи міжусобні війни, князі...

Богдан Хмельницький очолює народне повстання проти панської Польщі (1648)
2 травня

Важливою історичною подією середини ХVII століття по праву вважається народне повстання українських селян проти панської Польщі. Україна спалахнула яскравим полум`ям народного гніву, спровокованого польсько-литовськими феодалами. Найменший непослух викликав шалену жорстокість шляхтичів, які не цуралися найстрашніших покарань, прилюдно катуючи простий селянський люд. Окрім фізичних розправ...

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...