Головна >> Історичні події >> Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

21 жовтня 73 роки тому
21 жовтня 1947 року органи НКВС почали операцію «Захід» з виселення українців з території Західної України. Мета операції зводилася до придушення антирадянських настроїв в західних областях республіки, крім Закарпатської.
Протягом двох діб спецслужбами було депортовано понад 76 тисяч людей в Архангельську, Кемеровську, Кіровську, Вологодську, Молотовську, Свердловську, Челябінську, Тюменську і Читинську області РРФСР. Напередодні операції, 10 вересня 1947 року, Радою Міністрів СРСР був затверджений указ «Про виселення із західних областей УРСР членів сімей «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях в період ВВВ». Саме так звучав текст резолюції, орієнтованої на умисне знищення людей.
Всіх депортованих, незалежно від статі і віку, на місцях прибуття чекали каторжні роботи. Деяким не вдалося перенести довгу дорогу на Північ. Більше тисячі переселенців влаштували втечу з рухомих ешелонів. Половину втікачів наздогнали і розстріляли без суду і слідства.
Українське підпілля свідчить про 150 тисяч вивезених українців. Людей везли, як худобу, в товарних вагонах без будь-яких умов. Кілька сотень захворіло і померло в дорозі. Хворим і слабким ніхто не чинив медичної допомоги. Більш того, ешелони не супроводжувалися медиками. Кілька медсестер і медбратів були приставлені лише для спостереження за офіцерським складом. До особливого розпорядження вони не мали права навіть наближатися до страждаючих переселенців.
Свої дії радянські кати прикривали перед народом гаслами про боротьбу з куркульством. Всі особисті речі, худоба і земельні ділянки були вилучені і передані колгоспам. У ворогів народу перетворили звичайних селян і робітників. Більше за всіх постраждали Львівська і Тернопільська області.
Всі заходи по виявленню неблагонадійних були повністю засекречені. Агенти НКВД підключали до операції місцеві органи МВС і МДБ. Також постійно велося вербування серед місцевих провокаторів й ідейних цивільних осіб. Присвячених в деталі збирали в закритих приміщеннях, де проводилися бесіди про ворожу суть «українського буржуазного націоналізму». Також агентурні мережі забезпечувалися пропагандистської радянською символікою для закріплення переконань.
Командував операцією «Захід» заступник міністра внутрішніх справ УРСР Микола Дятлов. 21 жовтня було занурене в ешелони майже 27 тисяч громадян. На наступний день – більш 50 тисяч. Кати увірвалися в будинки засуджених до депортації в нічний час. Захід розпочався о 02.00 за московським часом. До 06.00 люди були зібрані і занурені в вагони. За статистикою близько 19 тисяч становили представники чоловічої статі, близько 35 тисяч – жіночої. Неповнолітніх дітей налічувалося понад 22 тисячі.
У місті Брошневі бойківського Прикарпаття був організований пересильний пункт. Українців з Лемківщини заселяли в бараки, побудовані ще німецькими військами в період окупації. Кілька халуп збереглися донині. У них все залишено без змін, щоб сучасні люди мали можливість відчути атмосферу тієї страшної доби. До смерті Сталіна і приходу Микити Хрущова в бараках мешкало понад 9 тисяч репресованих лемків. З настанням Хрущовської Відлиги бараки були звільнені, але репресії проти деяких сімей подовжилися.
Операція «Захід» була прорахована буквально по хвилинах. Всі виконавці мали власний план дій, від якого ні за яких обставин не можна було ухилятися. Після остаточного затвердження списків осіб, які підлягають депортації, агенти приступили до підготовки транспорту. Маршрут прямування був узгоджений з вищим керівництвом ЦК КПРС.
Штаб під керуванням заступника міністра внутрішніх справ УРСР Миколи Дятлова дислокувався у Львові. Місце було строго засекречене. На прийом до Дятлова пропускали тільки довірених осіб. Для проведення операції було підключено 13592 працівника. В основному це були міліціонери, колишні військовослужбовці та члени агентурної мережі НКВС. По суті на кожного депортованого припадав один наглядач.
У села, з яких вивозилася одночасно велика кількість сімей, МВС направило оперативні групи реагування на випадок відмови людей від депортації. У багатьох місцевих жителів після війни береглася бойова зброя, вибухонебезпечні саморобні вироби. Це лякало органи.
Транспортування сімей, які потрапляли під закон про депортацію, відбувалося з 87 залізничних станцій Західної України. Збірні пункти були локалізовані у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі. Кожен збірний пункт вміщував близько 10 тисяч чоловік.
Незважаючи на те, що маршрут проходження був засекречений, МГБ дуже побоювалося нападів воїнів ОУН, що кочували в лісосмугах з бойовою зброєю. Тому збройні групи задіяних в операції осіб невпинно патрулювали автомобільні шосе, польові дороги і залізничні станції.
Підпілля попереджало цивільне населення про можливу операцію. Активісти підкидали у двори листівки, в яких було написано «Ховайтеся! Вас будуть виселяти». Оскільки ніхто не міг сказати точну дату депортації, довірливий народ не поспішав залишати рідні домівки і господарство. Багато хто не вірив в можливу акцію, змирившись з радянською владою і її законами.
28 жовтня 1947 року Микола Дятлов відзвітував у Москву про завершення звільнення територій України від неблагонадійного населення. У його рапорті українські колгоспники були названі «фашистськими посіпаками», «пособниками гітлерівського режиму», «нацистами», «антирадянщиками».
22 грудня 2016 року Верховна Рада України затвердила Постанову № 1807. У цьому історичному документі на 21 жовтня 2017 року були призначені пам`ятні заходи на честь 70-річчя від дня масової депортації населення Західної України до Сибіру. Нащадками жертв сталінського терору в музеї національної пам`яті було передано особисті речі викрадених людей. Серед них дивом вижило декілька фотографій і документів. Сучасні історики безальтернативно схиляються до того, що операція «Захід» була нещадним геноцидом українського населення країни.

Усi історичні події



 Теги: окупація, репресії, Депортація українців, УРСР


Схожі свята та події

Декларація про державний суверенітет України

через 51 день, у четвер, 16 липня Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він...

Наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина» (1941)

через 52 днi, у п`ятницю, 17 липня Під час окупації України німецькими загарбниками вже с перших місяців війни було зрозуміло, чого домагаються фашисти: їх ціллю було повністю уярмити і...

Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про оголошення Харкова столицею Української СРР (1923)

через 55 днiв, у понеділок, 20 липня 20 липня 1923 року, у п`ятницю, Президією ВУЦВК було затверджено постанову Раднарокому Української Соціалістичної Радянської Республіки про оголошення міста...

Північна Буковина, а також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії були включені до складу УРСР (1940)

через 68 днiв, у неділю, 2 серпня 2 серпня 1940 року Верховною Радою СРСР було ухвалено закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського (на півночі), Акерманського та Ізмаїльського...

Трагедія на Головпоштамті Києва (1989)

через 68 днiв, у неділю, 2 серпня 2 серпня 1989 року о 16 годині 20 хвилин у центрі Києва, на площі Жовтневої Революції (сьогодні має назву Майдану Незалежності), перед самим входом у будинок...

Дивiться також:

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...

Друга битва під Лоєвим
6 липня

Складні відносини між Польською Короною і українським козацтвом породжували постійні збройні конфлікти. Через два роки після першої битви під Лоєвом, що відбулася 31 липня 1649 року, коли армія під проводом Януша Радзивілла взяла Лоев під свій контроль, 6 липня 1651 року там же відбулася друга битва. Це був бій армії Великого Князівства Литовського з Військом Запорозьким. У цій битві у армії...

Початок героїчної оборони Києва у Другій Світовій Війні
11 липня

11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва. Ці події можна охарактеризувати як велику трагедію українців на початку Другої Світової Війни, перекинулася на територію Радянського Союзу. Київська оборонна стратегічна операція 1941 року полягала в великомасштабному бойовому опорі радянських військ з оборони Києва від гітлерівських загарбників. Операція тривала аж до 26 вересня 1941 року,...

II Універсал Української Центральної Ради (1917)
16 липня

16 липня 1917 року Українською Центральною Радою було ухвалено ІІ Універсал. Цей акт проголошував взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради (УЦР). II Універсал було проголошено на сесії УЦР. ІІ Універсал мав наступний зміст: 1. Українська Центральна Рада давала обіцянку поповнити свій склад представниками з інших проживаючих на території...