Головна >> Історичні події >> Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Початок операції «Захід» з департації населення Західної України

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

Завантаження людей в ешелони перед відправкою до Сибіру

21 жовтня 72 роки тому
21 жовтня 1947 року органи НКВС почали операцію «Захід» з виселення українців з території Західної України. Мета операції зводилася до придушення антирадянських настроїв в західних областях республіки, крім Закарпатської.
Протягом двох діб спецслужбами було депортовано понад 76 тисяч людей в Архангельську, Кемеровську, Кіровську, Вологодську, Молотовську, Свердловську, Челябінську, Тюменську і Читинську області РРФСР. Напередодні операції, 10 вересня 1947 року, Радою Міністрів СРСР був затверджений указ «Про виселення із західних областей УРСР членів сімей «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях в період ВВВ». Саме так звучав текст резолюції, орієнтованої на умисне знищення людей.
Всіх депортованих, незалежно від статі і віку, на місцях прибуття чекали каторжні роботи. Деяким не вдалося перенести довгу дорогу на Північ. Більше тисячі переселенців влаштували втечу з рухомих ешелонів. Половину втікачів наздогнали і розстріляли без суду і слідства.
Українське підпілля свідчить про 150 тисяч вивезених українців. Людей везли, як худобу, в товарних вагонах без будь-яких умов. Кілька сотень захворіло і померло в дорозі. Хворим і слабким ніхто не чинив медичної допомоги. Більш того, ешелони не супроводжувалися медиками. Кілька медсестер і медбратів були приставлені лише для спостереження за офіцерським складом. До особливого розпорядження вони не мали права навіть наближатися до страждаючих переселенців.
Свої дії радянські кати прикривали перед народом гаслами про боротьбу з куркульством. Всі особисті речі, худоба і земельні ділянки були вилучені і передані колгоспам. У ворогів народу перетворили звичайних селян і робітників. Більше за всіх постраждали Львівська і Тернопільська області.
Всі заходи по виявленню неблагонадійних були повністю засекречені. Агенти НКВД підключали до операції місцеві органи МВС і МДБ. Також постійно велося вербування серед місцевих провокаторів й ідейних цивільних осіб. Присвячених в деталі збирали в закритих приміщеннях, де проводилися бесіди про ворожу суть «українського буржуазного націоналізму». Також агентурні мережі забезпечувалися пропагандистської радянською символікою для закріплення переконань.
Командував операцією «Захід» заступник міністра внутрішніх справ УРСР Микола Дятлов. 21 жовтня було занурене в ешелони майже 27 тисяч громадян. На наступний день – більш 50 тисяч. Кати увірвалися в будинки засуджених до депортації в нічний час. Захід розпочався о 02.00 за московським часом. До 06.00 люди були зібрані і занурені в вагони. За статистикою близько 19 тисяч становили представники чоловічої статі, близько 35 тисяч – жіночої. Неповнолітніх дітей налічувалося понад 22 тисячі.
У місті Брошневі бойківського Прикарпаття був організований пересильний пункт. Українців з Лемківщини заселяли в бараки, побудовані ще німецькими військами в період окупації. Кілька халуп збереглися донині. У них все залишено без змін, щоб сучасні люди мали можливість відчути атмосферу тієї страшної доби. До смерті Сталіна і приходу Микити Хрущова в бараках мешкало понад 9 тисяч репресованих лемків. З настанням Хрущовської Відлиги бараки були звільнені, але репресії проти деяких сімей подовжилися.
Операція «Захід» була прорахована буквально по хвилинах. Всі виконавці мали власний план дій, від якого ні за яких обставин не можна було ухилятися. Після остаточного затвердження списків осіб, які підлягають депортації, агенти приступили до підготовки транспорту. Маршрут прямування був узгоджений з вищим керівництвом ЦК КПРС.
Штаб під керуванням заступника міністра внутрішніх справ УРСР Миколи Дятлова дислокувався у Львові. Місце було строго засекречене. На прийом до Дятлова пропускали тільки довірених осіб. Для проведення операції було підключено 13592 працівника. В основному це були міліціонери, колишні військовослужбовці та члени агентурної мережі НКВС. По суті на кожного депортованого припадав один наглядач.
У села, з яких вивозилася одночасно велика кількість сімей, МВС направило оперативні групи реагування на випадок відмови людей від депортації. У багатьох місцевих жителів після війни береглася бойова зброя, вибухонебезпечні саморобні вироби. Це лякало органи.
Транспортування сімей, які потрапляли під закон про депортацію, відбувалося з 87 залізничних станцій Західної України. Збірні пункти були локалізовані у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі. Кожен збірний пункт вміщував близько 10 тисяч чоловік.
Незважаючи на те, що маршрут проходження був засекречений, МГБ дуже побоювалося нападів воїнів ОУН, що кочували в лісосмугах з бойовою зброєю. Тому збройні групи задіяних в операції осіб невпинно патрулювали автомобільні шосе, польові дороги і залізничні станції.
Підпілля попереджало цивільне населення про можливу операцію. Активісти підкидали у двори листівки, в яких було написано «Ховайтеся! Вас будуть виселяти». Оскільки ніхто не міг сказати точну дату депортації, довірливий народ не поспішав залишати рідні домівки і господарство. Багато хто не вірив в можливу акцію, змирившись з радянською владою і її законами.
28 жовтня 1947 року Микола Дятлов відзвітував у Москву про завершення звільнення територій України від неблагонадійного населення. У його рапорті українські колгоспники були названі «фашистськими посіпаками», «пособниками гітлерівського режиму», «нацистами», «антирадянщиками».
22 грудня 2016 року Верховна Рада України затвердила Постанову № 1807. У цьому історичному документі на 21 жовтня 2017 року були призначені пам`ятні заходи на честь 70-річчя від дня масової депортації населення Західної України до Сибіру. Нащадками жертв сталінського терору в музеї національної пам`яті було передано особисті речі викрадених людей. Серед них дивом вижило декілька фотографій і документів. Сучасні історики безальтернативно схиляються до того, що операція «Захід» була нещадним геноцидом українського населення країни.

Усi історичні події



 Теги: окупація, репресії, Депортація українців, УРСР


Схожі свята та події

Під Базаром більшовики розстріляли 359 полонених українських військових (1921)

через 2 днi, у четвер, 21 листопада 21 листопада 1921 р. 359 полонених військових УНР були розстріляні більшовиками під с. Базар Народницького району в Житомирській області.
Бійців армії...

В Одесу прибув італійський пароплав «Артанія», на борту якого знаходилися амністовані радянською владою врангелівці (1922)

через 2 днi, у четвер, 21 листопада Біла армія Врангеля, яка програла війну владі робітників і селян, була змушена покинути межі батьківщини, рятуючись втечею в інші країни. Деяким судилося...

Запорізький автозавод випустив першу партію горбатих «Запорожців» (1960)

через 3 днi, у п`ятницю, 22 листопада 22 листопада 1960 р. перша промислова партія легкових автомобілів «Запорожець» зійшла з конвеєра Запорізького заводу «Комунар». Прообразом ЗАЗ-965 став...

У Львові відкрили пам’ятник І. Федоровому (1977)

через 7 днiв, у вівторок, 26 листопада 26 листопада 1977 р. на честь «400-ліття книгодрукування на українських землях» у Львові відкрили пам’ятник засновнику книгодруку в Україні Івану Федорову....

У Мукачеві прийнятий маніфест про возз`єднання Закарпаття з Радянською Україною (1944)

через 7 днiв, у вівторок, 26 листопада Після звільнення Підкарпатської Русі від німецько-угорських загарбників в Мукачеві був скликаний І з`їзд національних комітетів Закарпатської України, на якому...

Дивiться також:

Розпочався Варшавський процес над членами ОУН (1935)
18 листопада

18 листопада 1935 р. у Варшаві над членами підпільної Організації Українських Націоналістів розпочався судовий процес. Формальною підставою арешту стало вбивство у червні 1934 р. бойовиком ОУН Грицем Мацейком Міністра внутрішніх справ Польщі генерала Броніслава Пєрацького. Проте самому Мацейку вдалося втекти до Аргентини, натомість на лаві підсудних опинилися організатори вбивства – Степан...

Інтронізація першого патріарха Української Автокефальної Православної Церкви (1990)
18 листопада

Мстислав (в миру Степан Іванович Скрипник) народився в Полтаві у 1898 році. Бувши племінником і ад`ютантом Петлюри, молодий шовініст-українець поділяв націоналістичну ідеологію, вважаючи, що саме Україна має право іменуватися Руссю. На момент інтронізації Мстиславу було вже 90 років. Самостійно пересуватися він не міг. Однак поважний вік не завадив патріарху відразу взятися за справу. Зі своїх...

У «Будинку з химерами» відкрито музей (2004)
19 листопада

19 листопада 2004 р. у «Будинку з химерами» на вул. Банковій, 10 відбулося урочисте відкриття музейно-культурного центру «Шедеври мистецтва України». Указ про його створення підписав Президент України Леонід Кучма 30 серпня 2004 р. Серед експонатів музею були виставлені різні предмети декоративно-прикладного мистецтва, мальовничі полотна, скульптури. Гордістю музею була «Острозька Біблія»,...

За участю Л. Каденюка розпочалася експедиція космічного човна «Колумбія» (1997)
19 листопада

19 листопада 1997 р. з космодрому на мисі Канаверал в США на борту космічного човна «Колумбія» стартувала експедиція, участь у якій брав і перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Разом з українцем на борту космічного човна перебували американські і японські астронавти. Відбір у Києві у Національному космічному агентстві-1 за програмою спільного з США польоту Л. Каденюк пройшов ще...

Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки (1917)
20 листопада

20 листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ІІІ Універсал, проголосивши створення Української Народної Республіки. В Універсалі наголошувалося, що УНР, до якої тепер належить 9 губерній (Київська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська , Холмщина та частини Курської і Воронезької губерній) не відділяються від Росії, проте віднині вся влада...