Головна >> Історичні події >> Початок судових слухань по «Шахтинській справі»

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»

Прибуття обвинувачених по «Шахтинській справі» до колонного залу Будинку Союзів

Прибуття обвинувачених по «Шахтинській справі» до колонного залу Будинку Союзів

18 травня 91 рік тому
18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі.
Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного зв’язку з московськими шкідниками і «антирадянськими» осередками.
Дізнання велося групою слідчих по Північно-Кавказькому краю і Генеральною Прокуратурою УРСР. Підозрюваних піддавали тривалим допитам для отримання «щиросердих зізнань». Люди, психіка яких не витримувала страхітливих погроз, обмовляли своїх колег в спробі виправдати себе. Однак усіх, хто був заарештований по даній справі, очікував судовий процес.
Попереднє слідство у «Шахтинській справі» вів слідчий при прокурорі РРФСР Е.Е. Левентон. Таким чином, було заарештовано кілька сотень людей. Деяких довелося відпустити, встановивши за ними негласне стеження. 82 людини були засуджені у позасудовому порядку. 53 чоловікам було пред`явлено звинувачення в організації «економічної контрреволюції в Донбасі». 11 осіб отримали вищу міру покарання у вигляді розстрілу.
9 липня 1928 року були розстріляні гірські інженери М. Горлецькій, М. Бояринов, М. Кржижанівський, О. Юсевіч і С. Будний. Інженерам М. Березовському, С. Братановському, О. Казарінову, Ю. Матову, Г. Шалдуну і М. Бояршинову розстріл замінили на десять років колонії суворого режиму.
За результатами перегляду Генеральною Прокуратурою Російської Федерації у 2000 році всі засуджені по «Шахтинській справі» були реабілітовані за відсутністю складу злочину.

Усi історичні події



 Теги: репресії


Схожі свята та події

Арештовано голову державного відділу мистецтв України Андрія Хвилю (1937)

через 83 днi, у вівторок, 13 серпня 13 серпня 1937 року НКВС було заарештовано голову державного відділу мистецтв України Андрія Ананійовича Хвилю-Олінтера.
Андрій Ананійович Хвиля (справжнє...

Дивiться також:

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...

Друга битва під Лоєвим
6 липня

Складні відносини між Польською Короною і українським козацтвом породжували постійні збройні конфлікти. Через два роки після першої битви під Лоєвом, що відбулася 31 липня 1649 року, коли армія під проводом Януша Радзивілла взяла Лоев під свій контроль, 6 липня 1651 року там же відбулася друга битва. Це був бій армії Великого Князівства Литовського з Військом Запорозьким. У цій битві у армії...

Початок героїчної оборони Києва у Другій Світовій Війні
11 липня

11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва. Ці події можна охарактеризувати як велику трагедію українців на початку Другої Світової Війни, перекинулася на територію Радянського Союзу. Київська оборонна стратегічна операція 1941 року полягала в великомасштабному бойовому опорі радянських військ з оборони Києва від гітлерівських загарбників. Операція тривала аж до 26 вересня 1941 року,...

II Універсал Української Центральної Ради (1917)
16 липня

16 липня 1917 року Українською Центральною Радою було ухвалено ІІ Універсал. Цей акт проголошував взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради (УЦР). II Універсал було проголошено на сесії УЦР. ІІ Універсал мав наступний зміст: 1. Українська Центральна Рада давала обіцянку поповнити свій склад представниками з інших проживаючих на території...