Головна >> Історичні події >> Введення єдиної паспортної системи

Постанова ЦВК і РНК СРСР про введення єдиної паспортної системи (1932)

Паспорт 1937 р.

Паспорт 1937 р.

27 грудня 88 років тому
Обов`язкова прописка паспортів вводилася і на Україні. Вона передбачала ретельний облік населення міст, робітничих селищ, радгоспів та новобудов.
Ці заходи мали на меті розвантажити населені місця від осіб, чия трудова діяльність не пов`язана з виробництвом і роботою в установах чи школах. Зайвими виявлялися всі, хто не був зайнятий суспільно-корисною працею. Виняток становили інваліди та пенсіонери. Але найголовніший удар, на думку чиновників радянського режиму, був спрямований проти тих, хто переховується від радянської влади: куркульських, кримінальних та інших антигромадських елементів, включаючи і кобзарів.
Тепер кожен, хто бажав виїхати на заробітки в іншу місцевість, мав подати заяву в міліцію, отримати паспорт і прописатися в домоуправлінні по місцю прибуття. Якщо не провести ці маніпуляції своєчасно, то штраф у розмірі 100 рублів був забезпечений кожному, крім колгоспників, на яких прописка не поширювалася. Паспорт видавався строком на 3 роки. Його наявність дозволяла влаштуватися на роботу. А особливий рядок, що вказував на соціальну приналежність, демонстрував без анкети, хто є хто.
Харків виявився в числі перших міст України, де вводилася паспортизація з обов`язковою пропискою паспортів. На його території, а також в 50-кілометровій зоні вводилися режимні порядки. «Молоткастий і серпастий» радянський паспорт, з одного боку, забезпечував облік і контроль над усіма, хто його повинен був мати. З іншого боку - обмежував у правах ту частину населення, яка повинна була жити лише в конкретній точці Радянського Союзу, включаючи і Україну. Незаплановані переміщення по території заборонялися і припинялися найсуворішим чином.

Усi історичні події



 Теги: УРСР


Схожі свята та події

Декларація про державний суверенітет України

через 102 днi, у четвер, 16 липня Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він...

Президія ВУЦВК затвердила постанову Раднаркому УСРР про оголошення Харкова столицею Української СРР (1923)

через 106 днiв, у понеділок, 20 липня 20 липня 1923 року, у п`ятницю, Президією ВУЦВК було затверджено постанову Раднарокому Української Соціалістичної Радянської Республіки про оголошення міста...

Північна Буковина, а також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії були включені до складу УРСР (1940)

через 119 днiв, у неділю, 2 серпня 2 серпня 1940 року Верховною Радою СРСР було ухвалено закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського (на півночі), Акерманського та Ізмаїльського...

Розпочалося виведення радянських військ із Афганістану (1985)

через 125 днiв, у суботу, 8 серпня Улітку, 8 серпня 1985 року, було розпочато виведення радянських військ із Афганістану після дев`яти років війни. Це сталося в умовно третьому етапі перебування...

Пленум Верховного суду УРСР реабілітував засуджених у справі Спілки визволення України (1989)

через 128 днiв, у вівторок, 11 серпня 11 серпня 1989 року постановою Пленуму Верховного суду УРСР було реабілітовано усіх засуджених у справі Спілки визволення України (скорочено − СВУ)....

Дивiться також:

Почався похід князя Ігора Святославовича проти половців
23 квітня

23 квітня 1185 року почався славетний похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців. Ця історична подія описана Нестором-літописцем в «Слові о полку Ігоревім». Протягом XI-XII століть населення страждало від набігів половців. Російські князі не могли дати відсіч настирливим диким племенам, які трощили на своєму шляху все. Більш того, постійно ведучи міжусобні війни, князі...

Богдан Хмельницький очолює народне повстання проти панської Польщі (1648)
2 травня

Важливою історичною подією середини ХVII століття по праву вважається народне повстання українських селян проти панської Польщі. Україна спалахнула яскравим полум`ям народного гніву, спровокованого польсько-литовськими феодалами. Найменший непослух викликав шалену жорстокість шляхтичів, які не цуралися найстрашніших покарань, прилюдно катуючи простий селянський люд. Окрім фізичних розправ...

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...