Головна >> Історичні події >> Київський оперний театр

Свій перший сезон відкрив Київський оперний театр (1867)

Київський оперний театр

Київський оперний театр

8 листопада 154 роки тому
Відкриття сезону було відзначено прем`єрою опери «Аскольдова могила», автором якої став російський композитор і театральний діяч Олексій Миколайович Верстовський.
З того моменту в театрі з`явилася талановита трупа, яка володіла магією перевтілення. Через короткий проміжок часу артисти Київського оперного театру стали одними з кращих в Російській імперії. На сцені Міського театру були поставлені прекрасні опери: «Пікова дама», «Руслан і Людмила», «Євгеній Онєгін», «Алеко», «Снігуронька». Примітно, що на багатьох прем`єрах були присутніми самі автори - Чайковський, Лисенко, Рахманінов, Римський-Корсаков.
У театрі виступали такі солісти, як Ніна Кошиць, Петро Словцов, Марія Куренко. На сцені також блищали Марія Єрмолова, Айра Олдрідж, Елеонора Дузе, Сара Бернар, Марія Заньковецька, Михайло Садовський і Марко Кропивницький.
Коли приміщення Міського театру згоріло, було прийнято рішення про будівництво нового. Так, в 1901 році з`явився новий храм мистецтва в стилі ренесансу.
Сьогодні в Національному академічному театрі опери та балету імені Тараса Шевченка ставлять багато вистав, серед яких національний репертуар, російська і європейська класика, італійська опера. Мешканці Києва і гості столиці люблять Національну оперу і з великим інтересом спостерігають за новими постановками.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя


Дивiться також:

Повстання проти С.Петлюри під проводом отамана О.Волоха (1919)
1 грудня

Цього дня 1919 року проти української влади був зчинений заколот, очолюваний отаманом одного з куренів Гайдамацького коша Омеляном Волохом. Протягом тривалого часу борючись із радянською владою, придушуючи повстання «червоних» і підтримуючи ідеї УНР, О.Волох зумів заслужити прихильність Головного отамана С.Петлюри, тим самим приспавши його пильність. Незважаючи на те, що Омеляна Волоха...

Наказ НКВС про створення Головного управління з боротьби з бандитизмом (1944)
1 грудня

Цього дня 1944 року Відділ с боротьби з бандитизмом було офіційно реорганізовано в Головне управління з боротьби з бандитизмом. Головною метою управління було виявлення і знищення повстанських груп, які виступали проти радянської влади, головним чином, у Прибалтиці, в Білорусі, Західній Україні та на Кавказі. Особливо жорстока боротьба з «бандитизмом» розгорнулася на теренах України. У період...

Задуто найбільшу на той час доменну піч «Криворізька-Комсомольська» (1960)
2 грудня

Цього дня 1960 року на заводі «Криворіжсталь» було задуто найбільшу на той час доменну піч «Криворізька-Комсомольська». Незважаючи на масштаби, завдяки ефективній організації праці та найсучаснішій техніці будівництво доменної печі «Криворізька-Комсомольська» тривало менше року. Корисний об’єм нової печі мав складати близько 2000 кубічних метрів, для створення фундаменту було вивезено понад...

У Харкові відкрита Всеукраїнська контора Держбанку (1921)
2 грудня

Банківський устрій в Україні піддався серйозним випробуванням на міцність. З націоналізацією приватних кредитних установ виникає необхідність у створенні радянських фінансових інститутів. Однією з таких організацій виявилася Всеукраїнська контора державного банку, відкрита в Харкові - третя після Москви і Петрограда. Її функції полягали в організації грошового обігу, розрахунків та...

Створення Всеукраїнської надзвичайної комісії у справах боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем і посадовими злочинами (1918)
3 грудня

Цього дня 1918 року було створено Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК), основною метою якої була боротьба з політичними противниками революції, укріплення позицій більшовицької влади методом так званого «червоного» терору, а також виявлення та ліквідація іноземних агентів. Позаяк тогочасна Україна переживала гострий дефіцит кадрів, у ВУНК нерідко потрапляли працівники з досить сумнівною...