Головна >> Історичні події >> Переведення України на григоріанський календар

Центральна Рада ухвалила закон про переведення України на григоріанський календар (1918)

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради. Сидять, зліва направо: С. В

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради. Сидять, зліва направо: С. В

25 лютого 101 рік тому
25 лютого 1918 р. У Коростені Мала Рада Центральної Ради офіційно прийняла рішення про введення в Україні григоріанського календаря. За старим стилем нововведення почало діяти з 16 лютого - з календаря випали 2 останні тижня лютого, а 16 лютого стало 1 березня. Більшість істориків вважають, що на такий крок український уряд пішов задля переходу країни на європейські принципи, адже саме на той момент Центральна Рада гостро потребувала союзників у боротьбі з більшовиками. Російська Рада Народних комісарів прийняла новий календар раніше за УНР: після 31 січня 1918 р. в країні настало 14 лютого. В результаті, на нове літочислення перейшли і окуповані більшовиками території, серед яких був і Київ. Проте вже наступного року генерал-лейтенант А. Денікін та біла армія, яка окупувала Україну, знову відродили в країні юліанський календар – 31 серпня перетворили на 19 серпня. Але у грудні Червона армія повернула собі втрачені землі і поновила григоріанський календар.
Також відомо, що вперше григоріанський календар на вітчизняних землях ввели ще у 1582 р., коли на нове літочислення перейшла Західна Україна, яка на той момент була складовою частиною Речі Посполитої. Тоді весь західний світ підтримав Папу Римського Григорія ХІІІ, який хотів нівелювати десятиденний розрив від астрономічної дати, який накопичився з часу введення юліанського календаря.

Усi історичні події



 Теги: Громадянська Війна 1917-1920 рр., Соціальне життя


Схожі свята та події

Катеринослав було перейменовано в Дніпропетровськ (1926)

через 86 днiв, у п`ятницю, 19 липня 19 липня 1926 року місто Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ. Нова назва була дана місту на честь одного з видатних діячів партії місцевого...

Польський уряд наклав заборону на вживання української мови в Західній Україні (1924)

через 98 днiв, у середу, 31 липня Улітку, 31 липня 1924 року, сталася важлива, проте гірка подія для всього нашого українського народу. Саме цього дня польським урядом було заборонено вживати...

Трагедія на Головпоштамті Києва (1989)

через 100 днiв, у п`ятницю, 2 серпня 2 серпня 1989 року о 16 годині 20 хвилин у центрі Києва, на площі Жовтневої Революції (сьогодні має назву Майдану Незалежності), перед самим входом у будинок...

Нестор Махно оголосив про створення Революційно-повстанської армії України (1919)

через 103 днi, у понеділок, 5 серпня Улітку, 5 серпня 1919 року, керівником селянського повстанського руху Нестором Івановичем Махно було видано наказ, яким оголошувалося про створення...

РКП(б) наказало утримувати Київ і Одесу до останньої краплі крові (1919)

через 107 днiв, у п`ятницю, 9 серпня Улітку, 9 серпня 1919 року, Керівництво РКП(б) віддало наказ Троцькому утримувати Одесу та Київ до останньої краплі крові.
Об`єднаною Українською армією, що...

Дивiться також:

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...