Головна >> Історичні події >> Аероклуб ім. Ілліча

У Харкові відкрито аероклуб ім. Ілліча (1925)

Харківський аероклуб

Харківський аероклуб

1 cічня 94 роки тому
Перший в Україні аероклуб отримав ім`я вождя пролетаріату невипадково. Для розвитку радянського повітряного флоту необхідно було «зачепити» самосвідомість майбутніх авіаторів. А передувало цій події створення Товариства авіації та повітроплавання України і Криму в 1923 році з центром у Харкові - столиці України.
Діяльність клубу мала всеукраїнське значення. Була обрана тимчасова рада з числа представників заводських і фабричних організацій, військово-льотних та профспілкових об`єднань. Для того щоб досягнення авіації та повітроплавання набули масштабу, необхідно було проводити агітаційно-пропагандистську роботу з молоддю - оплотом радянського режиму. На даху будівлі Харківського аероклубу був встановлений навчальний літак «Ньюпор-XIV» - символ того, що новий світ соціалізму здатний підкорити не лише землю, але й небо.
До 1933 року окрім підготовки невеликого числа планеристів і авіамоделістів особливих досягнень в аероклубі не відчувалося. Але постійно читалися лекції, проводилися зустрічі і навіть влаштовувалися прийоми. А вихованці аероклубу регулярно брали участь у Всесоюзних планерних змаганнях у Коктебелі.
Повітряною стихією тоді багато хто захоплювався. І лише через роки клуб став випускати пілотів і авіафахівців. А перед початком Великої Вітчизняної війни уряд Радянського Союзу вирішує перетворити аероклуби у військові організації. Так сталося і з аероклубом ім. Ілліча, який в червні 1941 року був переданий на баланс Харківської 10-ї військової авіаційної школи.

Усi історичні події



 Теги: Український спорт


Дивiться також:

В Україні закінчилася ера радянського рубля, на зміну якому прийшов карбованець (1992)
12 листопада

Грошовий обіг на території України зазнає змін: вводиться єдина законна грошова одиниця - купоно-карбованець. Карбованець служив в якості грошової одиниці ще при гетьманові Скоропадському, і за часів Директорії, і при німецькому окупаційному режимі. Після розпаду Радянського Союзу незалежна Україна знову піднімає питання про свою національну валюту. Так з`явився грошовий знак -...

У Лубнах вийшла перша україномовна газета Росії (1905)
12 листопада

12 листопада 1905 р. у м. Лубни Полтавської області побачив світ перший номер газети «Хлібороб». Це була перша україномовна газета у підросійській Наддніпрянщині. Відповідальним редактором газети був назначений активний українофіл і громадсько-політичний діяч Микола Шемет, але фактичним керівником став його брат Володимир. Газета виходила на двох шпальтах 5-ти тисячним тиражем і швидко знайшла...

У Львові Українська Національна Рада ухвалила тимчасовий Основний закон, в результаті чого була проголошена ЗУНР (1918)
13 листопада

З`явився закон про самостійність українських земель, що раніше входили під юрисдикцію Автро-Угорщини. Війна з поляками стала серйозною перешкодою в досягненні поставлених цілей. Західно-Українська Народна Республіка охопила територію Галичини, Закарпаття і Буковини. Крім конституційних основ був затверджений герб новоспеченої держави і прапор. Президентом був обраний Євген Петрушевич. 70...

Cтворений найвищий орган державної влади - Директорія Української Народної Республіки (1918)
13 листопада

На зміну гетьманства прийшла Директорія, яка відновила закони УНР. Але незважаючи на повалення гетьманського режиму, Директорії була уготована непроста доля. Більшовицька армія наступала з одного боку, а війська Антанти - з іншого. На чолі Директорії стояли такі відомі особистості, як Володимир Винниченко і Симон Петлюра. Опинившись в затиснутому положенні, проводити послідовну державну...

Створено Українську Академію наук (1918)
14 листопада

Першим її президентом став Володимир Іванович Вернадський - природодослідник, мислитель і громадський діяч. З підписанням закону про створення УАН в історії України була відкрита нова сторінка. УАН об`єднала в своїх рядах вчених різного профілю. Відповідно до Статуту Академія мала 3 відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний, які охоплювали 3 інститути, 15...