Головна >> Історичні події >> РУП

У Харкові заснували Революційну українську партію (1900)

Члени Харківської Української Студентської Громади - засновники РУП

Члени Харківської Української Студентської Громади - засновники РУП

11 лютого 119 років тому
11 лютого 1900 р. на ІІІ з’їзді українських студентських громад у Харкові заснували Революційну українську партію. Вона стала першою справжньою політичною силою у Наддніпрянській України. Засновниками РУП стали Дмитро Антонович, Михайло Русов, перший український авіатор Лев Мацієвич, Юрій Коллард, Олександр Коваленко та ін. Першою програмою рупівців стала робота Миколи Міхновського «Самостійна Україна», згідно якою Україна мала стати єдиною і нероздільною самостійною державою. Проте вже у 1903 р. головною вимогою членів партії стала національно-територіальна автономія України в межах Російської імперії. Структурно РУП складалася з 6 громад, які знаходилися у Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві, Лубнах і на Кубані. Але вже у грудні 1902 р. відбувся установчий з’їзд партії, на якому було вирішено об’єднати всі громади в одну організацію, яку очолив ЦК РУП. До складу Центрального комітету увійшли Є. Голіцинський, В. Козиненко і Д. Антонович. До Закордонного Комітету з центром у Львові увійшли В. Винниченко і Д. Антонович. З 1903 р. фактичним головою РУП став Микола Порш. У червні 1903 р. до РУП приєдналася Українська Соціалістична Партія, яку у 1900 р. заснували Б. Ярошевський, М. Меленевський та М. Міхновський. На початкових етапах своєї діяльності РУП схилялася до радикальних методів боротьби з царським режимом і великими землевласниками. Проте згодом вона почала організовувати у селах Полтавщини й Харківщини аграрні страйки і зосередилася на пропагандистській роботі. Саме РУП стало першою наддніпрянською партією, яка об’єднала молодь і надихнула її на політичну боротьбу.

Усi історичні події



 Теги: Російська Імперія


Схожі свята та події

Cтворено легіон Українських січових стрільців (1914)

через 105 днiв, у вівторок, 6 серпня 6 серпня 1914 року в Австро-Угорщині було створено легіон Українських січових стрільців (скорочено − УСС, усуси).
Українські січові стрільці були...

Українська Держава й Область Війська Донського підписали договір про кордони (1918)

через 106 днiв, у середу, 7 серпня 7 серпня 1918 року Українською Державою та Областю Війська Донського було підписано договір про кордони. За цим договором також було оголошено взаємне визнання...

Ухвалення декларації про право на державний суверенітет країн, утворених на території колишньої Російської імперії (1919)

через 113 днi, у середу, 14 серпня Улітку, 14 серпня 1919 року, у місті Люцерні, Швейцарії, на третій Міжнародній соціал-демократичній конференції, конгресом Соціалістичного інтернаціоналу було...

Почався бій за гору Лисоня (1916)

через 113 днi, у середу, 14 серпня 14 серпня 1916 року почалися бої між українськими січовими стрільцями та російською армією за гору Лисоня. Ця подія є однією із знаменних в історії існування...

Румунія оголосила війну Австро-Угорщині (1916)

через 126 днiв, у вівторок, 27 серпня Під час Першої світової війни позиція Румунії спочатку була нейтральною, але пізніше, під впливом успішних перемог російської армії, вона перейшла на сторону...

Дивiться також:

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...