Головна >> Історичні події >> «Часослов»

У Києві надрукували першу книгу – «Часослов» (1616)

Київський «Часослов», 1616 р.

Київський «Часослов», 1616 р.

30 грудня 404 роки тому
30 грудня 1616 р. у Києві вийшла перша надрукована книга – «Часослов». Її випустила типографія Києво-Печерької лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою на той час архімандрит Єлисей Плетенецький.
Дата виходу «Часослову» є умовною, бо існує дуже багато версій появи книгодруку в Києві ще у XVI ст. Окрім того, на жодному із примірників, які дійшли до наших днів, не збереглися титульні аркуші. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати у другій половині 1616 р. і закінчили 30 грудня цього ж року.
Для роботи типографії Є. Плетенецький побудував у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинської типографії. Головним помічником архімандрита у роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав П. Беринда. Особливістю київського «Часослова» є вміщені у нього піснеспіви Антонію та Феодосію Печерським, княгині Ользі, князям Володимиру, Борису та Глібу, митрополитам київським Петру та Олексію.
Разом з римованим панегіриком Плетенецькому «Візерунок цнот» О. Митури «Часослов» став пробним виданням Лаврської типографії. У січні 1619 р. вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Усi історичні події



 Теги: Книгодрукування


Дивiться також:

Почався похід князя Ігора Святославовича проти половців
23 квітня

23 квітня 1185 року почався славетний похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців. Ця історична подія описана Нестором-літописцем в «Слові о полку Ігоревім». Протягом XI-XII століть населення страждало від набігів половців. Російські князі не могли дати відсіч настирливим диким племенам, які трощили на своєму шляху все. Більш того, постійно ведучи міжусобні війни, князі...

Богдан Хмельницький очолює народне повстання проти панської Польщі (1648)
2 травня

Важливою історичною подією середини ХVII століття по праву вважається народне повстання українських селян проти панської Польщі. Україна спалахнула яскравим полум`ям народного гніву, спровокованого польсько-литовськими феодалами. Найменший непослух викликав шалену жорстокість шляхтичів, які не цуралися найстрашніших покарань, прилюдно катуючи простий селянський люд. Окрім фізичних розправ...

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...