Головна >> Історичні події >> Конференція з питань культури української мови

У Києві розпочалася конференція з питань культури української мови (1963)

Поети шістдесятники - головні доповідачі конференції, Київ, 1963 р.

Поети шістдесятники - головні доповідачі конференції, Київ, 1963 р.

11 лютого 56 років тому
11 лютого 1963 р. у Києві розпочалася конференція з питань культури української мови, на якій учасники звернулися до вищих органів влади УРСР з вимогою надати українській мові статус державної. Організаторами конференції виступили Київський державний університет та Інститут мовознавства Академії наук УРСР. Усього за 5 днів, протягом яких тривало зібрання, було зачитано 27 доповідей. Зокрема, виступили Борис Антоненко-Давидович, Олександр Пономарів, Петро Бойко, Лідія Орел та багато інших провідних науковців України і представників інтелігенції. Усі вони зійшлися в думці, що існуюча теорія двомовності нації є абсурдною і єдиною рідною мовою для українців є українська. Отож, учасники форуму звернулися до ЦК КПУ і уряду України з клопотанням ввести у всіх дошкільних, загальноосвітніх і середніх спеціальних навчальних закладах українську мову навчання. Окрім того, уся документація в установах, підприємствах, транспортній галузі і торгівлі має теж вестися рідною мовою. У клопотанні йшла мова ы про збільшення видавництва наукових праць, художніх книг і підручників українською мовою. Це саме стосувалося і виробництва українських фільмів. В результаті, конференція переросла у відкриту маніфестацію протесту. Проте одразу після її закінчення влада вжила усіх заходів, аби не допустити її можливого повторення: особливо «активних» українців звільняли з роботи, їм забороняли публічно виступати, зникли конференції, де могли збиратися і виступати усі охочі. Процес деукраїнізації України продовжився.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя


Схожі свята та події

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

через 14 днiв, у вівторок, 7 травня Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими...

У Києві відкрито пам`ятник Богдану Хмельницькому (1888 року)

через 91 день, у вівторок, 23 липня 23 липня 1888 року в столиці нашої держави України, місті Києві, на Софійській площі, було відкрито і святково освячено пам`ятник славнозвісному гетьману...

Було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові (1895)

через 98 днiв, у вівторок, 30 липня 30 липня 1895 року у місті Львові було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка. Вже на початку 20 століття цей музей займав 14 кімнат, в яких...

День відкриття Центрального будинку художника в Києві (1977)

через 100 днiв, у четвер, 1 серпня 1 серпня 1977 року у місті Києві, на Львівській площі, було відкрито Центральний будинок художника.
У післявоєнний період у СРСР життя помалу почалося...

Помер О. Маковей – український письменник, критик, філолог, фольклорист (1925)

через 120 днiв, у середу, 21 серпня 21 серпня 1925 року помер Осип Маковей. Його було поховано у Заліщиках.
Осип Степанович Маковей є визначним громадсько-культурним діячем кінця 19 −...

Дивiться також:

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...