Головна >> Історичні події >> Відділення Російського географічного товариства

У Києві створили Південно-Західне відділення Російського географічного товариства (1873)

Григорій Галаган - перший голова Південно-Західного відділення Російського географічного товариства

Григорій Галаган - перший голова Південно-Західного відділення Російського географічного товариства

25 лютого 149 років тому
25 лютого 1873 р. завдяки активному сприянню П. Чубинського та В. Антоновича у Києві почало діяти Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. Саме воно стало предтечею Академії наук України. Київське відділення взяло на себе, в першу чергу, усю ту роботу з вивчення і розвитку української історії та національної культури, якою нелегально займалися місцеві товариства по всій Україні. Очолив Південно-Західне відділення Григорій Галаган, а управителем справ було обрано Павла Чубинського. Одразу після створення організації до її членів стали залучати провідних представників української інтелігенції. Серед 76 дійсних членів Відділення були: В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, О. Ушинський та багато інших. Окрім того, до товариства постійно присилали свої роботи з історії української культури члени широкої мережі провінційних кореспондентів. Для публікації цих робіт було створено офіційний орган Відділення – «Записки Юго-Западного отдела ИРГО». Але окрім нього існувала і неформальна газета «Киевский телеграф», яка друкувалася протягом 1874-1876 pp. До заслуг Відділення належить проведення цілого ряду заходів, серед яких і одноденний перепис киян, і організація ІІІ Археологічного з’їзду, і створення етнографічного музею, бібліотеки, архіву та ін. Але продовжити роботу ПЗВРГТ завадив Емський указ 1876 р., який повністю ліквідував Відділення і заборонив роботу будь-яких громад. Окремий пункт указу стосувався особисто Драгоманова і Чубинського – Олександр ІІ заборонив їм перебувати в Україні взагалі. Не зважаючи на це, підпільний розвиток національної культури в Україні та за її кордонами не припинявся ніколи.

Усi історичні події



 Теги: Наука Україні, Російська Імперія


Схожі свята та події

Було відкрито Київський університет (1834)

через 71 день, у четвер, 28 липня 28 липня (15 липня за старим стилем) відбулося відкриття Київського університету.
Відкриття Київського університету було подією особливого значення, адже на...

Cтворено легіон Українських січових стрільців (1914)

через 80 днiв, у суботу, 6 серпня 6 серпня 1914 року в Австро-Угорщині було створено легіон Українських січових стрільців (скорочено − УСС, усуси).
Українські січові стрільці були...

Українська Держава й Область Війська Донського підписали договір про кордони (1918)

через 81 день, у неділю, 7 серпня 7 серпня 1918 року Українською Державою та Областю Війська Донського було підписано договір про кордони. За цим договором також було оголошено взаємне визнання...

Ухвалення декларації про право на державний суверенітет країн, утворених на території колишньої Російської імперії (1919)

через 88 днiв, у неділю, 14 серпня Улітку, 14 серпня 1919 року, у місті Люцерні, Швейцарії, на третій Міжнародній соціал-демократичній конференції, конгресом Соціалістичного інтернаціоналу було...

Почався бій за гору Лисоня (1916)

через 88 днiв, у неділю, 14 серпня 14 серпня 1916 року почалися бої між українськими січовими стрільцями та російською армією за гору Лисоня. Ця подія є однією із знаменних в історії існування...

Дивiться також:

Конотопська битва
27 червня

27 червня 1659 року розпочалася Конотопська битва – бій військ гетьмана Івана Виговського та Кримського хана з московським військом. Подія відбувалася поблизу міста Конотопа на території сучасної Сумської області і стала одним з ключових епізодів російсько-української війни 1658-1659 років. Конотопська битва відбулася після смерті Богдана Хмельницького, коли Україна була охоплена громадянською...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...

Друга битва під Лоєвим
6 липня

Складні відносини між Польською Короною і українським козацтвом породжували постійні збройні конфлікти. Через два роки після першої битви під Лоєвом, що відбулася 31 липня 1649 року, коли армія під проводом Януша Радзивілла взяла Лоев під свій контроль, 6 липня 1651 року там же відбулася друга битва. Це був бій армії Великого Князівства Литовського з Військом Запорозьким. У цій битві у армії...