Головна >> Історичні події >> Побачив світ перший номер газети «Хлібороб»

У Лубнах вийшла перша україномовна газета Росії (1905)

Другий номер газети «Хлібороб», грудень 1905 р.

Другий номер газети «Хлібороб», грудень 1905 р.

12 листопада 117 років тому
12 листопада 1905 р. у м. Лубни Полтавської області побачив світ перший номер газети «Хлібороб». Це була перша україномовна газета у підросійській Наддніпрянщині. Відповідальним редактором газети був назначений активний українофіл і громадсько-політичний діяч Микола Шемет, але фактичним керівником став його брат Володимир. Газета виходила на двох шпальтах 5-ти тисячним тиражем і швидко знайшла своїх прихильників. Матеріали видання в основному стосувалися політичної і економічної проблематики, але були і рекламні оголошення. У часопису містилися такі рубрики: звістка з Києва,звістка з Польщі,звістка з Галичини, але найбільше уваги приділялося селянам. Журналісти «Хлібороба» закликали своїх читачів до змін в політиці та економіці: до автономії в межах імперії, передачі землі селянам, нових виборчих органів влади, 8-годинного робочого дня, відкриття шкіл з українською мовою навчання тощо. Стосувалися статті в основному місцевих проблем, але друкували і про події всієї України, Москви та Петербурга. Усього вийшло 5 номерів газети, але четвертий номер конфіскувала влада, а вже після п’ятого видання заборонила цензура.
В 2009 р. громадські організації та журналісти Харкова звернулися до Президента України В. Ющенка з пропозицією зробити 12 листопада Днем україномовної преси. Але офіційної відповіді медіа так і не отримали. Не зважаючи на відсутність офіційного підґрунтя, починаючи з 2009 р. харків’яни все одно відзначають це свято.

Усi історичні події



 Теги: Газети і журнали, Російська Імперія


Схожі свята та події

Порт Хаджибей перейменували в Одесу (1795)

через 17 днiв, у понеділок, 7 лютого 7 лютого 1795 р. за наказом імператриці Катерини ІІ порт Хаджибей було перейменовано в Одесу. Вперше згадки про поселення Качубей на території сучасного міста...

В Одесі відкрився Оперний театр (1810)

через 20 днiв, у четвер, 10 лютого 10 лютого 1810 р. в Одесі відбулося урочисте відкриття Оперного театру. Його будівництво за проектом французького архітектора Томи де Томона тривало протягом...

У Харкові заснували Революційну українську партію (1900)

через 21 день, у п`ятницю, 11 лютого 11 лютого 1900 р. на ІІІ з’їзді українських студентських громад у Харкові заснували Революційну українську партію. Вона стала першою справжньою політичною...

Кримське місто Ахтіар перейменували на Севастополь (1784)

через 31 день, у понеділок, 21 лютого 21 лютого 1784 р. згідно з наказом імператриці Катерини ІІ кримське місто Ахтіар було перейменовано на Севастополь. З грецької мови нова назва перекладається...

Військовий суд засудив лейтенанта Шмідта до страти (1906)

через 31 день, у понеділок, 21 лютого 21 лютого 1906 р. військово-польовий суд виніс смертельний вирок лейтенанту Петру Шмідту - головному очільнику повстання на крейсері «Очаків» у листопаді 1905...

Дивiться також:

Почалася друга хвиля арештів дисидентів в Україні (1972)
20 cічня

Зняття обмежень в «хрущовську відлигу» на деякий час дозволило діячам науки, культури, мистецтва вдихнути повітря на повні груди. Зі зміщенням Хрущова з посади глави СРСР про реформи і лібералізацію поспішають забути ті, кому вигідніше тримати народ в тисках всіляких обмежень. Починаються довгі роки панування консервативних тенденцій. «Зайві» люди заважають новому уряду думати за народ....

На знак протесту проти русифікації України біля могили Тараса Шевченка Олексій Гірник вчинив акт самоспалення (1978)
21 cічня

Русифікація викликала масові протести українських дисидентів, особливо тих, хто проживав на території Західної України. Популяризація російської мови і обмеження української породжували протистояння між радянським режимом та інтелігенцією, у якої була розвинена національна свідомість. Олексій Гірник був членом Організації українських націоналістів. За антирадянську пропаганду був засуджений на...

Відкрито Харківський історичний музей (1920)
21 cічня

За ініціативою губернського комітету з мистецтва і за безпосередньої участі історика та літературознавця Миколи Сумцова було засновано Музей Слобідської України, який пізніше отримав свою нинішню назву. У декількох відділах музею були зібрані експонати з історії первісного суспільства, епохи феодалізму і капіталізму. У радянський період ідеологія була спрямована на популяризацію влади...

Утворення Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького (1904)
22 cічня

Українці споконвіку були читаючою нацією. Перша бібліотека, що з`явилася на нашій землі, була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві ще в 1037 році. Багато бібліотек існувало при монастирях та церквах, де книги не тільки зберігалися, але й переписувалися з подальшим перекладом на іноземні мови. Мовами наші пращури володіли досконало, тому що прагнули пізнати те, що знаходилося...

Центральна Рада ухвалила IV Універсал (1918)
22 cічня

Народ України завжди мріяв про незалежність своєї держави. Антиукраїнська політика підривала всі започаткування і прагнення стати вільною нацією. Політика більшовиків на самому початку показала, що про демократичні перетворення не може бути й мови, отже, на автономію у складі Росії Україна розраховувати не може. Над розробкою цього історичного документа працювали Михайло Грушевський, Володимир...