Головна >> Історичні події >> Антифашистський конгрес діячів культури

У Львові закінчився Антифашистський конгрес діячів культури (1936)

Доповідь Г. Буйко - голови Антифашистського комітету України на II Антифашистському конгресі інтелігенції західних областей

Доповідь Г. Буйко - голови Антифашистського комітету України на II Антифашистському конгресі інтелігенції західних областей

17 травня 82 роки тому
17 травня 1936 р. у Львові завершився Перший Антифашистський конгрес діячів культури, який розпочався днем раніше. Ініціювали його проведення комуністичні партії Польщі та Західної України. Загалом же у форумі взяли участь більше 100 відомих діячів культури та мистецтва з Польщі, Західної України та Західної Білорусі. Серед них, зокрема, були присутні: Ярослав Галан, Степан Тудор, Ванда Василевська, Леон Кручковський, Б. Домбровський та ін. За допомогою антинацистських промов вони мали на меті зміцнити єдиний Народний антифашистський фронт. Зокрема, вони закликали українців, поляків та білорусів до всенародної боротьби з нацизмом, вимагали припинення підготовки війни з СРСР, а також наголошували на необхідності вільного розвитку культури й науки. Проте широкі кола західноукраїнської інтелігенції та вчені наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка так і не були представлені на конгресі. Взяти у ньому участь вони відмовилися під враженням голодомору 1932-1933 рр. та масових репресій тоталітарного режиму в СРСР.
Нещодавно Комуністична партія України спробувала знову ініціювати проведення у Львові Другого Антифашистського конгресу діячів культури та інтелігенції. Проте широкої популярності напівлегальний захід у грудні 2011 р. так і не набув.

Усi історичні події



 Теги: Соціальне життя


Дивiться також:

Організований Кримський революційний комітет (1920)
16 листопада

На півострові всю повноту влади отримав радянський комуніст Бела Кун, який став організатором і активним учасником масових страт в Криму. Б`ючись на українській землі, в 1916 році Бела Кун потрапив у полон до російської армії. Так, угорський соціал-демократ як військовополонений був відправлений на Урал, де остаточно і сформувалися його комуністичні погляди. 1920 рік для жителів Криму...

У Львові відбулася прем’єра п’єси І. Франка «Украдене щастя» (1893)
16 листопада

16 листопада 1893 р. на сцені театру товариства «Руська бесіда» у Львові відбувся прем’єрний показ п’єси Івана Франка «Украдене щастя». Цей твір письменник створював спеціально для конкурсу, який оголосив театр у 1891 р. Перша назва п’єси - «Жандарм», але згодом через цензуру її було змінено, а один з головних героїв замість жандарма став поштарем. У січні 1893 р. драма отримала другу премію і...

Між гетьманом Лівобережної України Іваном Брюховецьким та московським урядом укладені Батуринські статті (1663)
17 листопада

Цей документ по-новому трактував відносини між двома державами. Відтепер гетьманська влада в Україні була обмежена на користь московського царя. Батуринські статті включали в себе 5 додаткових пунктів, згідно з якими в Лівобережній Україні впроваджувалася промосковська політика. З підписанням цього документа позиції російського царизму зміцнювалися день від дня. Тепер українське населення...

День заснування Харківського Імператорського університету (1804)
17 листопада

За ініціативою громадського діяча Василя Назаровича Каразіна та згідно з грамотою російського імператора Олександра I в Харкові був заснований один з найстаріших вищих навчальних закладів Східної Європи, який став колискою українського відродження в галузі культури і національної свідомості. Харківський університет став п`ятим в Російській імперії. Завдяки діяльній політиці Василя Каразіна,...

Постанова пленуму ЦК КП(б)У про припинення українізації (1933)
18 листопада

18 листопада 1933 р. пленум ЦК КП(б) України прийняв постанову про припинення в країні політики українізації. По суті, це було дублювання рішення ЦК КП(б) та РНК СРСР, прийняте ще 14 грудня 1932 р. Офіційно зазначалося, що політика коренізаціі загрожує існуванню єдиного СРСР. Політика коренізаціі була офіційно запроваджена в СРСР з квітня 1923 р. Більшість істориків сходиться на думці, що...