Головна >> Історичні події >> Бійка між націоналістами і комуністами

В Києві відбулася масштабна бійка між націоналістами і комуністами (2005)

Бійка між націоналістами і комуністами

Бійка між націоналістами і комуністами

15 жовтня 13 років тому
15 жовтня 2005 року у місті Києві відбулася масштабна сутичка між українськими націоналістами та комуністами. У ході бійки націоналісти були заарештовані підрозділами міліції. За словами очевидців, саме комуністи були ініціаторами сутичок.
Бійка 15 жовтня 2005 року − наймасовіша в Україні до сутички 18 жовтня 2008 року і після подій, що сталися у березні 2001 року.
О дев`ятій годині ранку поряд зі станцією метро Золоті Ворота розпочався парад, присвячений 63-ій річниці від створення Української повстанської армії (УПА). Саме тут і почалися різноманітні провокації від пересічних комуністів.
О десятій годині тридцять хвилин двадцять чоловік від націоналістів вирушили до Бесарабської площі. Поступово колона збільшилася до трьох сотень чоловік. Усі вони прямували до Хрещатика.
Цим часом кілька сотень російських шовіністів спробували блокувати на Бессарабській площі МНК, УНСО, Тризуб і групу МКУН. Спочатку їм у цій справі, щоб не допустити зіткнення, намагалася допомогти міліція. Проте, саме ліворадикали пішли на конфлікт. Спочатку на декілька хвилин вони призупинили націоналістів чисельними жертвами серед своїх − було зірвано кілька червоних прапорів СРСР, ПСПУ, руху «Че Гевара» тощо, а також буквально затоптано надто агресивних представників шовіністичних сил. Такі сутички тривали до Київської мерії.
Неподалік від Майдану Незалежності шеренги «Беркуту» та «Барсу» почали арештовувати націоналістів.
О п`ятнадцятий годині бійку було завершено і націоналісти залишили Хрещатик.

Усi історичні події



 Теги: Новітня історія України

Схожі свята та події

Смертну кару в Україні визнали неконституційною (1999)

через 12 днiв, у суботу, 29 грудня 29 грудня 1999 р. Конституційний Суд України визнав, що смертна кара, яка передбачена деякими статтями Кримінального кодексу України, суперечить Конституції....

Дивiться також:

Раднарком ухвалив «Маніфест до українського народу» (1917)
16 грудня

16 грудня 1917 р. Рада Народних Комісарів у Петрограді ухвалила ленінський «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Ленін звинуватив Центральну Раду у проведенні буржуазної політики та невизнанні радянської влади в Україні. Окрім того, на його думку, ЦР дезорганізовує фронт, відзиваючи з нього українські військові частини та роззброюючи їх. До того ж,...

Війська Потьомкіна штурмом оволоділи турецькою фортецею Очаків (1788)
17 грудня

17 грудня 1788 р. у ході російсько-турецької війни 1782-1792 рр. російські війська під командуванням князя Григорія Потьомкіна штурмом оволоділи турецьким містом-фортецею Очаковом. Облога міста розпочалася ще 12 липня 1788 р. Російська армія побудувала батарею на 10 артилерійських знарядь, а в серпні поставила батарею з 4 знарядь для обстрілу морського узбережжя та спорудила 4 редути. Перший бій...

Розпочалося звільнення України від німецьких окупантів (1942)
18 грудня

18 грудня 1942 р. взяттям Червоною армією с. Півнівка в Луганській області розпочалося звільнення України від фашистських окупантів. Ще 16 грудня 1942 р. сили Воронезького і Південно-Західного фронту розпочали наступ на правобережжя Дону. Вони зуміли розбити 8-у італійську і 3-ю румунську армії. Одразу після цього частини Першої гвардійської армії Південно-Західного фронту на чолі з генералом В....

ЦК КП(б)У постановив видати Українську радянську енциклопедію (1957)
18 грудня

18 грудня 1957 р. Центральний Комітет КП(б)У видав постанову про видання Української радянської енциклопедії – першої універсальної радянської енциклопедії про Україну. Вперше ідея створення енциклопедії виникла у Наркома освіти УРСР Миколи Скрипника ще у 1933 р. Проте після його смерті у 1934 р. усі зібрані матеріали для видання були знищені, а редакторський колектив розпущений. Друга спроба...

Раднарком УРСР затвердив постанову «Про облік музичних інструментів» (1920)
18 грудня

Цей нормативний акт розглядався як репресивний метод проти художніх цінностей та культурного значення кобзарських інструментів. Газети радянського часу глумилися над кобзою, нав`язуючи українському народові звичну для російських гармошку. Всі незареєстровані інструменти піддавалися конфіскації, а власники повинні були постати перед судом. Націоналісти і вороги пролетаріату - так називали...