Головна >> Історичні події >> Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова

Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова

7 травня 181 рік тому
Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна.
Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною, він описував стіни, лавки, столи і навіть підлоги в своїй оселі. Зображував юний художник людей, птахів, лісових тварин. Але незабаром, залишившись круглим сиротою, хлопчик опинився під опікою мачухи. У дванадцятирічному віці Тарас втік з дому і довго жебракував. Намагаючись заробити на хліб, він не цурався ніякої роботи: пас худобу, колов дрова, допомагав збирати врожай з полів.
Величезна жага знань привела юного Шевченка в парафіяльну школу дяка Павла Рубана. Тут його навчили грамоті і прийняли до громади іконописців. У 1829 році, коли юнакові виповнилося п`ятнадцять років, його передали в розпорядження поміщика Павла Енгельгарда, сина Василя Енгельгарда, у якого в кріпосництві були батьки Тараса.
Дружина поміщика, Софія Григорівна, помітила талант хлопчика до малювання і дозволила йому займатися улюбленою творчістю у вільний від роботи час. Якось вона показала його малюнки чоловікові, після чого було прийнято рішення відправити Шевченка на навчання до Яна Рустема в університет Вільно. З Литви юний художник приїжджає в Петербург для отримання досвіду у місцевих майстрів. Енгельгард бачив в Шевченкові майбутнього домашнього художника, роботи якого можна було б показувати в вищому світі.
Відчувши дух свободи далеко від рідного села, Шевченко не поспішав повертатися додому. У Петербурзі доля звела його з земляком Іваном Сошенком, який вивів українського художника в світ. Тут Тараса чекало знайомство з поетом Василем Жуковським, художниками Карлом Брюлловим і Василем Григоровичем. Тоді він ще не знав, що завдяки цим людям отримає свою волю.
Повернувшись до Енгельгарда, Тарас почав прохати його про вільну. Але поміщик категорично відмовив, озвучивши суму коштів, що була вкладена в його навчання. Звичайно, такі гроші молодому художникові дістати було неможливо. На допомогу Шевченкові прийшли його нові друзі. Іван Сошенко, який рано залишився сиротою, бачив в Тарасі своє відображення, і після знайомства з ним прийняв рішення допомогти у звільненні з кріпацтва. Він придумує геніальний план, згідно якого Карл Брюллов повинен намалювати портрет поета Василя Жуковського та продати його. Виручених грошей могло б вистачити на викуп.
Василю Жуковському власний портрет дуже сподобався – Брюллов був геніальним художником. За допомогою графа Михайла Вієльгорського, музичного діяча польського походження, картина була розіграна в лотереї на дві з половиною тисячі карбованців асигнаціями. На ті часи ця сума дорівнювала сорока п`яти кілограмам чистого срібла.
Будучи вхожим в царську сім`ю, Василь Жуковський влаштував лотерею 4 травня 1838 року таким чином, щоб торги пройшли в палаці графа Вієльгорського, куди й були запрошені августійші особи. Однак отриманих грошей на викуп не вистачило. Після чого був оголошений додатковий збір пожертвувань. Грошей для викупу Шевченка не пошкодували поет Євген Гребінка, мистецтвознавець Василь Григорович, художники Аполлон Мокрицький та Олексій Венеціанов, педагог Іван Сошенко, начальниця Смольного інституту шляхетних дівчат Юлія Адлерберг.
7 травня 1838 року на квартирі Карла Брюллова в присутності графа Вієльгорського і художника Аполлона Мокрицького з рук Василя Жуковського Тарасу Шевченку була передана вільна, підписана поміщиком Енгельгардом.
Аполлон Мокрицький, який став великим другом Шевченка, згадував, як приємно йому було спостерігати за тією хвилюючою сценою, коли Жуковський вручав молодому художникові документ про звільнення. Не стримуючи радісних емоцій, Тарас вигукнув: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, крім Бога - велике щастя бути вільною людиною: робиш, що хочеш, і ніхто тебе не зупинить!».
Перше, що зробив Тарас, звільнившись від кріпаків уз, – поступив до Академії мистецтв, де його вчителем став Карл Брюллов. З легкістю він опанував усіма відомими графічними техніками. А по поверненню в Україну Шевченка приймають на посаду художника при Археографічній комісії в Переяславі. Він з натхненням робить замальовки археологічних та історичних пам`яток цього стародавнього міста.
Навесні 1843 року у Шевченка народилася ідея про випуск періодичного журналу «Мальовнича Україна». В нього він планував включати пейзажі, побутові сцени, гравюри, на яких зображувалися сюжети історичних подій українського народу. У 1844 році вдалося видати лише один випуск журналу, де він зібрав все те, що було дорогим для його серця.
У 1846 році Микола Костомаров, з яким Шевченко познайомився ще в молоді роки, запрошує його до Києва для роботи в Кирило-Мефодіївському братстві. Масові арешти царською охранкою людей, що виказували революційні настрої, дісталися до прогресивної організації. Так і не встигнувши надихатися повітрям свободи, за бунтарську поезію Тараса Григоровича відправляють на заслання. Найстрашнішим покаранням для нього стала заборона на малювання та написання віршів. Сам Микола І дав особисте розпорядження вилучати у художника фарби і папір.
Після десятирічного заслання і смерті царя за клопотанням графа Федора Толстого Шевченка звільняють з ув`язнення. Новий імператор Олександр ІІ скасував покарання свого покійного батька щодо українського поета. У 1860 році Академія мистецтв присвоїла своєму видатному в минулому студенту звання академіка гравюри. Але підірваний на засланні організм виробив останні ресурси. 10 березня 1861 року українського майстра не стало на сорок восьмому році життя. За тиждень до його смерті було скасовано кріпосне право.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя


Схожі свята та події

У Києві відкрито пам`ятник Богдану Хмельницькому (1888 року)

через 90 днiв, у вівторок, 23 липня 23 липня 1888 року в столиці нашої держави України, місті Києві, на Софійській площі, було відкрито і святково освячено пам`ятник славнозвісному гетьману...

Було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові (1895)

через 97 днiв, у вівторок, 30 липня 30 липня 1895 року у місті Львові було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка. Вже на початку 20 століття цей музей займав 14 кімнат, в яких...

День відкриття Центрального будинку художника в Києві (1977)

через 99 днiв, у четвер, 1 серпня 1 серпня 1977 року у місті Києві, на Львівській площі, було відкрито Центральний будинок художника.
У післявоєнний період у СРСР життя помалу почалося...

Помер О. Маковей – український письменник, критик, філолог, фольклорист (1925)

через 119 днiв, у середу, 21 серпня 21 серпня 1925 року помер Осип Маковей. Його було поховано у Заліщиках.
Осип Степанович Маковей є визначним громадсько-культурним діячем кінця 19 −...

У Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна» (1964)

через 130 днiв, у неділю, 1 вересня 1 вересня 1964 року у місті Києві було відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна».
Сама будівля кінотеатру з`явилася у 1903 році, завдяки...

Дивiться також:

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва
7 травня

Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна. Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною,...

Початок судових слухань по «Шахтинській справі»
18 травня

18 травня 1928 року почалися судові засідання в колонному залі Будинку Союзів по «Шахтинській справі», які тривали 41 день. У Шахтинському районі Донбасу велика група керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачувалася в умисному шкідництві і саботажі. Обвинуваченим у «Шахтинській справі» ставилася в провину ще й підпільна діяльність, встановлення конспіративного...

Початок Берестецької битви
28 червня

28 червня 1651 року відбулася битва між армією Речі Посполитої і козацько-кримським військом у волинського села Берестечко. Ця подія увійшла в історію під назвою Берестецька битва. Польсько-литовське військо очолювали король Ян Казимир, великий коронний гетьман Миколай Потоцький, польний коронний гетьман Мартин Калиновський. Козацько-кримське військо очолювали Богдан Хмельницький і хан Іслям...

Облога Збаража
30 червня

Бій запорізького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького і союзників, кримських татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III, з польським військом увійшло в історію як облога Збаража. Облога почалася 30 червня 1649 року й тривала до 12 серпня того ж року, супроводжуючись важкими боями з численними втратами з усіх ворогуючих сторін. Після нищівних поразок у боях з українськими козаками на...

Люблінська унія
1 липня

1 липня 1569 року Королівством Польським та Великим Князівством Литовським був підписаний історичний документ - Люблінська унія про створення єдиної країни з федеративним устроєм під назвою Річ Посполита. В унії вказувалося, що до складу нової держави входять шість українських воєводств: Подільське, Брацлавське, Белзське, Галицьке, Волинське та Київське. Також увійшли невеликі угіддя Холмщини і...