Головна >> Історичні події >> Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

Викуп Тараса Шевченка з кріпацтва

Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова

Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова

7 травня 182 роки тому
Тарас Григорович Шевченко прожив коротке життя, але встиг залишити українському народові величезну творчу спадщину, представлену прозовими і віршованими творами, а також живописом. Він народився в багатодітній сім’ї селянина-кріпака, що належав пану Василю Енгельгарду, племіннику російського князя Григорія Потьомкіна.
Талант до малювання Тараса став розкриватися з ранніх років. Будучи дитиною, він описував стіни, лавки, столи і навіть підлоги в своїй оселі. Зображував юний художник людей, птахів, лісових тварин. Але незабаром, залишившись круглим сиротою, хлопчик опинився під опікою мачухи. У дванадцятирічному віці Тарас втік з дому і довго жебракував. Намагаючись заробити на хліб, він не цурався ніякої роботи: пас худобу, колов дрова, допомагав збирати врожай з полів.
Величезна жага знань привела юного Шевченка в парафіяльну школу дяка Павла Рубана. Тут його навчили грамоті і прийняли до громади іконописців. У 1829 році, коли юнакові виповнилося п`ятнадцять років, його передали в розпорядження поміщика Павла Енгельгарда, сина Василя Енгельгарда, у якого в кріпосництві були батьки Тараса.
Дружина поміщика, Софія Григорівна, помітила талант хлопчика до малювання і дозволила йому займатися улюбленою творчістю у вільний від роботи час. Якось вона показала його малюнки чоловікові, після чого було прийнято рішення відправити Шевченка на навчання до Яна Рустема в університет Вільно. З Литви юний художник приїжджає в Петербург для отримання досвіду у місцевих майстрів. Енгельгард бачив в Шевченкові майбутнього домашнього художника, роботи якого можна було б показувати в вищому світі.
Відчувши дух свободи далеко від рідного села, Шевченко не поспішав повертатися додому. У Петербурзі доля звела його з земляком Іваном Сошенком, який вивів українського художника в світ. Тут Тараса чекало знайомство з поетом Василем Жуковським, художниками Карлом Брюлловим і Василем Григоровичем. Тоді він ще не знав, що завдяки цим людям отримає свою волю.
Повернувшись до Енгельгарда, Тарас почав прохати його про вільну. Але поміщик категорично відмовив, озвучивши суму коштів, що була вкладена в його навчання. Звичайно, такі гроші молодому художникові дістати було неможливо. На допомогу Шевченкові прийшли його нові друзі. Іван Сошенко, який рано залишився сиротою, бачив в Тарасі своє відображення, і після знайомства з ним прийняв рішення допомогти у звільненні з кріпацтва. Він придумує геніальний план, згідно якого Карл Брюллов повинен намалювати портрет поета Василя Жуковського та продати його. Виручених грошей могло б вистачити на викуп.
Василю Жуковському власний портрет дуже сподобався – Брюллов був геніальним художником. За допомогою графа Михайла Вієльгорського, музичного діяча польського походження, картина була розіграна в лотереї на дві з половиною тисячі карбованців асигнаціями. На ті часи ця сума дорівнювала сорока п`яти кілограмам чистого срібла.
Будучи вхожим в царську сім`ю, Василь Жуковський влаштував лотерею 4 травня 1838 року таким чином, щоб торги пройшли в палаці графа Вієльгорського, куди й були запрошені августійші особи. Однак отриманих грошей на викуп не вистачило. Після чого був оголошений додатковий збір пожертвувань. Грошей для викупу Шевченка не пошкодували поет Євген Гребінка, мистецтвознавець Василь Григорович, художники Аполлон Мокрицький та Олексій Венеціанов, педагог Іван Сошенко, начальниця Смольного інституту шляхетних дівчат Юлія Адлерберг.
7 травня 1838 року на квартирі Карла Брюллова в присутності графа Вієльгорського і художника Аполлона Мокрицького з рук Василя Жуковського Тарасу Шевченку була передана вільна, підписана поміщиком Енгельгардом.
Аполлон Мокрицький, який став великим другом Шевченка, згадував, як приємно йому було спостерігати за тією хвилюючою сценою, коли Жуковський вручав молодому художникові документ про звільнення. Не стримуючи радісних емоцій, Тарас вигукнув: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, крім Бога - велике щастя бути вільною людиною: робиш, що хочеш, і ніхто тебе не зупинить!».
Перше, що зробив Тарас, звільнившись від кріпаків уз, – поступив до Академії мистецтв, де його вчителем став Карл Брюллов. З легкістю він опанував усіма відомими графічними техніками. А по поверненню в Україну Шевченка приймають на посаду художника при Археографічній комісії в Переяславі. Він з натхненням робить замальовки археологічних та історичних пам`яток цього стародавнього міста.
Навесні 1843 року у Шевченка народилася ідея про випуск періодичного журналу «Мальовнича Україна». В нього він планував включати пейзажі, побутові сцени, гравюри, на яких зображувалися сюжети історичних подій українського народу. У 1844 році вдалося видати лише один випуск журналу, де він зібрав все те, що було дорогим для його серця.
У 1846 році Микола Костомаров, з яким Шевченко познайомився ще в молоді роки, запрошує його до Києва для роботи в Кирило-Мефодіївському братстві. Масові арешти царською охранкою людей, що виказували революційні настрої, дісталися до прогресивної організації. Так і не встигнувши надихатися повітрям свободи, за бунтарську поезію Тараса Григоровича відправляють на заслання. Найстрашнішим покаранням для нього стала заборона на малювання та написання віршів. Сам Микола І дав особисте розпорядження вилучати у художника фарби і папір.
Після десятирічного заслання і смерті царя за клопотанням графа Федора Толстого Шевченка звільняють з ув`язнення. Новий імператор Олександр ІІ скасував покарання свого покійного батька щодо українського поета. У 1860 році Академія мистецтв присвоїла своєму видатному в минулому студенту звання академіка гравюри. Але підірваний на засланні організм виробив останні ресурси. 10 березня 1861 року українського майстра не стало на сорок восьмому році життя. За тиждень до його смерті було скасовано кріпосне право.

Усi історичні події



 Теги: Культурне життя


Схожі свята та події

У Києві відкрито пам`ятник Богдану Хмельницькому (1888 року)

через 17 днiв, у четвер, 23 липня 23 липня 1888 року в столиці нашої держави України, місті Києві, на Софійській площі, було відкрито і святково освячено пам`ятник славнозвісному гетьману...

Було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові (1895)

через 24 днi, у четвер, 30 липня 30 липня 1895 року у місті Львові було відкрито музей Наукового Товариства імені Т. Шевченка. Вже на початку 20 століття цей музей займав 14 кімнат, в яких...

День відкриття Центрального будинку художника в Києві (1977)

через 26 днiв, у суботу, 1 серпня 1 серпня 1977 року у місті Києві, на Львівській площі, було відкрито Центральний будинок художника.
У післявоєнний період у СРСР життя помалу почалося...

Помер О. Маковей – український письменник, критик, філолог, фольклорист (1925)

через 46 днiв, у п`ятницю, 21 серпня 21 серпня 1925 року помер Осип Маковей. Його було поховано у Заліщиках.
Осип Степанович Маковей є визначним громадсько-культурним діячем кінця 19 −...

У Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна» (1964)

через 57 днiв, у вівторок, 1 вересня 1 вересня 1964 року у місті Києві було відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна».
Сама будівля кінотеатру з`явилася у 1903 році, завдяки...

Дивiться також:

Початок героїчної оборони Києва у Другій Світовій Війні
11 липня

11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва. Ці події можна охарактеризувати як велику трагедію українців на початку Другої Світової Війни, перекинулася на територію Радянського Союзу. Київська оборонна стратегічна операція 1941 року полягала в великомасштабному бойовому опорі радянських військ з оборони Києва від гітлерівських загарбників. Операція тривала аж до 26 вересня 1941 року,...

II Універсал Української Центральної Ради (1917)
16 липня

16 липня 1917 року Українською Центральною Радою було ухвалено ІІ Універсал. Цей акт проголошував взаємне визнання Тимчасового уряду Російської республіки та Української Центральної Ради (УЦР). II Універсал було проголошено на сесії УЦР. ІІ Універсал мав наступний зміст: 1. Українська Центральна Рада давала обіцянку поповнити свій склад представниками з інших проживаючих на території...

Декларація про державний суверенітет України
16 липня

Декларацію про державний суверенітет України було прийнято Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Цей документ є документом історичної ваги, адже він проголошував державний суверенітет України. Одним з центральних положень Декларації було положення про громадянство в Україні. В документі йшлося про те, що народ нашої держави становлять громадяни усіх національностей. При цьому, всі вони...

Вихід пасажирського пароплава Київ − Херсон у перший рейс (1933)
17 липня

У 1933 році, влітку, 17 липня, сталася одна з дуже важливих подій в історії розвитку нашої держави України, значення якої досить важко, майже неможливо переоцінити. Саме цього дня був пущений на воду перший в історії нашої країни пасажирський пароплав зі своїм першим рейсом за маршрутом Київ − Херсон. Цій знаменній події передували довгі та наполегливі роки підкорення славнозвісної річки...

Наказом Гітлера Галичина перейшла в підпорядкування до Генерального Губернаторства як окремий дистрикт «Галичина» (1941)
17 липня

Під час окупації України німецькими загарбниками вже с перших місяців війни було зрозуміло, чого домагаються фашисти: їх ціллю було повністю уярмити і підпорядкувати собі український народ та його землі. Ця політика досить скоро почала реалізовуватися. 16 липня 1941 року відбулася нарада, на якій Гітлер заявив про свої плани стосовно повного підпорядкування українських територій. Особливо він...