Головна >> Знамениті українці >> Володимир Свідзинський
Володимир Свідзинський (1885)
 |
Володимир Свідзинський |
8 жовтня 1885 року в селищі Маянів Вінницькій області в багатодітній родині священика народився Володимир Юхимович Свідзинський, майбутній український поет, перекладач, жертва сталінського терору.
За наполяганням батьків Володимир Свідзинський поступив у духовне училище, а потім до Подільської духовної семінарії. Молодого Свідзинського мало цікавила релігія, і в 1906 році він стає вільним слухачем економічного відділу Київських вищих комерційних курсів, який став в 1908 році комерційним інститутом.
Зі студентських років Володимир Свідзинський пише вірші і навіть видає їх в місцевих журналах. 26 січня 1913 року він закінчує навчання в комерційному інституті, але випускних іспитів не складає, тому не отримує диплома про свою освіту. У 1915 році Свідзинський переїжджає до Житомиру і займається економічною діяльністю. А у 1916 році його мобілізують в армію. Військова частина, в якій Володимира Свідзинського призначено помічником контролера, воює на боці Галичини. Після подій 1917 року Свідзинського за його запитом звільняють від військової повинності, після чого він перебирається до Кам`янця-Подільського і обіймає посаду «редактора української мови» у видавничому відділі Подільського народного управління.
З початку 1923 року до 1925 року Володимир Свідзинський працює аспірантом кафедри соціальної історії в Кам`янець-Подільському художньому технікумі імені Григорія Сковороди. У 1925 році Свідзинський переїжджає до Харкова, де влаштовується літературним редактором в щомісячному виданні «Червоний шлях», а потім в газеті військового округу «Червона армія».
У Харкові сім`я Свідзинського розпадається, дружина з дочкою їдуть до сестри в Вінницю, і Володимир Юхимович залишається один. Він із головою занурюється в роботу, присвячуючи весь вільний час перекладам з літератури народів СРСР. Володимир Свідзинський досконало володів французькою, іспанською, польською та російською мовами. Йому не становило жодних проблем робити синхронні переклади на цих мовах. Про себе він говорить так: «Не писати я не міг». Величезний обсяг рукописних робіт Володимира Свідзинського залишався в рукописах, доля яких виявилася досить сумною - всі вони були спалені агентами НКВД після вбивства поета в 1941 році.
Життя Володимира Юхимовича Свідзинського було трагічно перерване в жовтні 1941 року, коли німецька армія підходила до Харкова, НКВД видало негласний указ заарештувати всіх «неблагонадійних» громадян. Володимир Юхимович знав, що його заарештують, переховувався у знайомих, але був обчислений і спійманий агентами КДБ. Захоплену групу конвоювали на схід країни. Несподівано німецькі війська почали оточення ділянки території, по якій рухалася колона. Конвоїри спішно загнали арештантів в сільську занедбану будівлю, облили пальним і підпалили. А тим часом в Харкові палили рукописи Володимира Свідзинського після обшуку в його квартирі. Вдалося врятувати дивом тільки збірник поезії «Медобір» і вивезти його за кордон, де він був виданий на кошти української діаспори.
Теги: письменники і поети |
Схожі свята та події
Дмитро Тась
завтра, у п`ятницю, 28 cічня 28 січня 1901 року у Чернігові в сім’ї відомого українського письменника Михайла Могилянського народився син, Дмитро, майбутній український письменник,...
Антін Шабленко
пiслязавтра, у суботу, 29 cічня Антін Якович Шабленко - виходець із народу. Виховувався в робітничій сім`ї, недоїдав, недосипав, тому що доводилося багато наймитувати. Рідне місто Суми...
Всеволод Нестайко
через 2 днi, у неділю, 30 cічня Всеволод Зіновійович народився у Бердичеві. Рано втративши батька, разом з мамою переїжджає в Київ. Після закінчення середньої школи вступає до Київського...
Євген Маланюк
через 4 днi, у вівторок, 1 лютого Євген Филимонович народився в Херсонській губернії. У родині визнавали силу просвітництва, тому прагнули прищепити дітям смак до наук і культури.Світогляд...
Валер`ян Підмогильний
через 5 днiв, у середу, 2 лютого Валер`ян Петрович Підмогильний народився в Катеринославській губернії. Після церковнопарафіяльної школи в 1910 році поступає в 1-е Катеринославське реальне...Дивiться також:
Петро Гулак-Артемовський (1790) |
Леонід Каденюк (1951) |
Леонід Жаботинський (1938) |
Дмитро Тась (1901) |
Антін Шабленко (1872) |
