Головна >> Історичні події >> Заснована перша нагорода

Заснована перша нагорода незалежної України (1992)

Почесна відзнака Президента України

Почесна відзнака Президента України

18 серпня 28 років тому
18 серпня 1992 року було засновано Почесну відзнаку Президента України, першу нагороду незалежної України. Цю відзнаку заснував Президент України Леонід Макарович Кравчук, своїм Указом № 418/92, спеціально для нагородження громадян України за особисті заслуги у розбудові правової, демократичної, суверенної держави; у розвитку культури, техніки і науки, економіки нашої країни; за вклад у соціально-культурну, гуманітарну сферу, виховання дітей; за піднесення міжнародного авторитету України та захист державних інтересів; за активну громадську, благодійну, миротворчу, милосердну діяльність на благо своїм співвітчизникам та Україні в цілому.
Нагородження Почесною відзнакою Президента України здійснювалися з 1992 року по 1996 рік. У 1996 році Указом № 870/96 Президента України Леоніда Даниловича Кучми було засновано орден «За заслуги» I, II, III ступеня, який прийшов на заміну Почесній відзнаці Президента України. Відтепер всі ті особи, які були нагороджені раніше Почесною відзнакою, стали кавалерами ордена «За заслуги» із збереженням права носити вручені їм знаки Почесної відзнаки Президента України. Самою ж Почесною відзнакою Президента України нагородження були припинені і більше не здійснювалися.

Усi історичні події



 Теги: Нагороди Україні


Схожі свята та події

Засновані нагороди Української повстанської армії (1944)

через 4 днi, у понеділок, 27 cічня УПА була створена для знищення залишків Червоної Армії після гітлерівського вторгнення. З кінця 1941 року вона переходить до партизанської тактики. Після...

Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького I, II та III ступенів (1943)

через 261 день, у суботу, 10 жовтня 10 жовтня 1943 року, під час Великої Вітчизняної війни, Президією Верховної Ради СРСР було ухвалено указ стосовно заснування ордена Богдана Хмельницького I, II...

Дивiться також:

Центральна Рада ухвалила IV Універсал (1918)
22 cічня

Народ України завжди мріяв про незалежність своєї держави. Антиукраїнська політика підривала всі започаткування і прагнення стати вільною нацією. Політика більшовиків на самому початку показала, що про демократичні перетворення не може бути й мови, отже, на автономію у складі Росії Україна розраховувати не може. Над розробкою цього історичного документа працювали Михайло Грушевський, Володимир...

На батьківщині Гоголя відбулося урочисте відкриття реконструйованого літературно-меморіального музею (1951)
23 cічня

Микола Васильович Гоголь - особистість в літературному світі не тільки відома, але і популярна. Його перу належать чудові повісті, поеми та оповідання, що характеризують культуру, звичаї і побут поміщиків, козаків і простого люду. Село Великі Сорочинці - мала батьківщина Гоголя. Тому вибір місця музею був визначений. Невипадково письменник багато писав про жителів Миргорода, їх традиції та...

У Миколаєві спущено на воду найбільший в світі флагман китобійної флотилії «Радянська Україна» (1959)
23 cічня

Китобійний промисел завжди приносив гарний прибуток. Видобуток китового жиру користується попитом не тільки у фармацевтичних компаніях, але і підприємств косметологічного спрямування. А те, що цей продукт має безцінні поживні якості, знають в харчовій промисловості. Китовий вус завжди асоціювався з корсетами та бандажами, виробами шкіргалантереї та з іншими поробками. Перша вітчизняна китобаза...

Почалася Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянських військ (1944)
24 cічня

У цій наступальній операції взяли участь війська 1-го і 2-го Українських фронтів. Наступ мав велике стратегічне значення для Правобережної України. Армію 1-го Українського фронту очолив генерал Ватутін, 2-го - генерал Конєв. Ставка Верховного Головнокомандування поставила військам мету вдарити двома фронтами по противнику і знищити його. Гітлерівці прагнули утримати позиції в щоб те не стало,...

Директорія в Києві затвердила закон про створення Головної Книжкової Палати (1919)
24 cічня

Відтепер вся друкована продукція піддавалася ретельному контролю, науковому обґрунтуванню і систематизації. Незважаючи на те що видавнича діяльність в Україні ще не була поставлена ​​на широку ногу, роботи вистачало з головою. Очолив організацію Юрій Іванов-Меженко - український бібліограф і літературознавець. Палата складалася з трьох відділів, що включали в себе Український...